Лєв Приґунов

Лєв Георгійович Приґунов народився 2 лютого 1939 року в Алма-Аті (нині Алмати, Казахстан). Він виріс у родині, де батько був геологом, а мати — домогосподаркою. З дитинства проявляв інтерес до мистецтва та театру. Після школи вступив до театрального училища в Алма-Аті, а згодом переїхав до Москви та закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1962). З 1962 року і до кінця життя працював актором театру та кіно. Лєв Приґунов помер 11 червня 2018 року в Москві на 80-му році життя.

Лєв Приґунов — радянський та російський актор театру та кіно, народний артист Російської Федерації (1999). Він найбільш відомий за ролями у фільмах «Дев’ята рота» (2005), «Службовий роман» (1977), «Москва сльозам не вірить» (1979), «Іронія долі, або З легким паром!» (1975), «Бережись автомобіля» (1966) та «Весна на Одері» (1969). Також знявся в серіалах «Каменська», «Дальнобійники», «Вокзал для двох». На театральній сцені довгі роки працював у Московському драматичному театрі імені А. С. Пушкіна та театрі «Сфера». Актор мав яскравий характерний типаж і часто грав ролі інтелектуалів, військових та негативних персонажів. Його фільмографія налічує понад 120 робіт у кіно та на телебаченні.

Лєв Приґунов отримав звання Народного артиста Російської Федерації (1999). Він є лауреатом Державної премії Російської Федерації (2003) за внесок у розвиток театрального мистецтва. Нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2014). Також має медалі «За трудову доблесть» та інші державні нагороди СРСР і Росії. Був відзначений численними театральними преміями та дипломами за майстерність. Його робота високо цінувалася критиками та глядачами протягом багатьох десятиліть.

Лєв Приґунов був одружений двічі. Перша дружина — актриса Тетяна Назаренко, з якою у них народилася дочка Марія. Другий шлюб — з актрисою Мариною Дюжевою, з якою він прожив понад 40 років. У другому шлюбі народився син Георгій. Син Георгій Приґунов також став актором і знімався разом з батьком у кількох проектах. Лєв Приґунов був дідусем і мав онуків. Він дуже любив свою сім’ю і часто згадував про неї в інтерв’ю, підкреслюючи важливість близьких людей у своєму житті. Сім’я проживала в Москві.

Лєв Приґунов пішов з життя 11 червня 2018 року в Москві після тривалої хвороби. Похований на Троєкурівському кладовищі в Москві. Після його смерті вийшли документальні фільми та передачі, присвячені його життю та творчості. Його син Георгій Приґунов продовжує акторську кар’єру та іноді згадує батька в інтерв’ю. Фільми за участю Лєва Приґунова досі регулярно показують по телебаченню та на стрімінгових платформах. Він залишив великий творчий спадок у радянському та російському кіно, а його ролі вважаються класикою. Пам’ять про актора зберігається серед глядачів та колег по цеху.