Лейкіт Стенфілд

Лейкіт Лі Стенфілд народився 12 серпня 1991 року в Сан-Бернардіно, штат Каліфорнія, США. Він виріс у бідності в Ріверсайді та Вікторвіллі, Каліфорнія, в розбитій сім’ї, де мати Керен була єдиною опорою; Стенфілд описує дитинство як дисфункціональне з обох боків родини. У 14 років приєднався до шкільного драматичного клубу, що надихнуло його на акторську кар’єру, а в 15 почав відвідувати John Casablancas Modeling & Career Center в Оранж Каунті. Перша роль припала на короткометражний фільм “Short Term 12” (2009) на базі Сан-Дієго Стейт Юніверсіті, який виграв нагороду на Sundance Film Festival. Пізніше він працював на різних роботах, як покрівництво, садівництво, в AT&T та легальній марихуановій аптеці, поки не повернувся до повнометражної версії фільму в 2013 році. Стенфілд має афроамериканське походження і часто говорить про вплив бідності та відсутності стабільної чоловічої фігури в житті.

Лейкіт Стенфілд — американський актор, музикант і реп-виконавець, відомий версатильними ролями в незалежному кіно, блокбастерах та телесеріалах, де він майстерно передає нюанси психологічної глибини, гумору та соціальної критики. Дебютував у повнометражному фільмі “Short Term 12” (2013), номінованому на Independent Spirit Award, де зіграв травмованого підлітка. Світова слава прийшла з ролями у “Selma” (2014) як активіста Джиммі Лі Джексона, “Dope” (2015) та “Straight Outta Compton” (2015) як Снуп Догга. У 2017 році блиснув у “Get Out” Джордана Піла як параноїдального Андре, а в 2018-му — у “Sorry to Bother You” як телемаркетолога Кассіуса Гріна, що принесло культовий статус. Серед знакових робіт — “Uncut Gems” (2019) з Адамом Сендлером, “Knives Out” (2019) як лейтенант Елліот, “Judas and the Black Messiah” (2021) як інформатор ФБР Вільям О’Ніл, номінований на “Оскар”, та “The Book of Clarence” (2023). На ТБ — Даркус у “Atlanta” (2016–2022) Дональда Гловера, за що виграв Black Reel Award, та Аполлон у хорорі “The Changeling” (2023). Стенфілд також музикант: виступає як Htiekal (прізвище задом наперед), член гурту Moors з Хрішікешем Хірвеєм, і в 2025 році підписав контракт з Def Jam для дебютного альбому “Self Control”. Він знявся у “Haunted Mansion” (2023) та “The Harder They Fall” (2021), демонструючи діапазон від комедії до драми та екшену.

Номінація на Independent Spirit Award за найкращого актора другого плану за “Short Term 12” (2014). Перемога на Chicago International Film Festival за найкращий ансамбль за “Short Term 12” (2014). Номінація на Satellite Awards за найкращу оригінальну пісню за “Short Term 12” (2014). Перемога на 24FPS International Short Film Festival (Special Jury Citation) за “Tracks” (2015). Номінація на Georgia Film Critics Association за найкращий ансамбль за “Selma” (2015). Номінація на MTV Movie + TV Awards за найкращий дует за “Get Out” (2017). Номінація на EE Rising Star Award на BAFTA Awards (2019). Перемога на Black Reel Award for Television за “Atlanta” (2017–2022). Номінація на Academy Award за найкращого актора другого плану за “Judas and the Black Messiah” (2021). Номінація на BAFTA Award за найкращого актора другого плану за “Judas and the Black Messiah” (2021). Загалом 8 перемог та 40 номінацій, включаючи Critics’ Choice, Gotham Awards та NAACP Image Awards за ролі в “Sorry to Bother You” та “Uncut Gems”.

Мати Лейкіта Стенфілда — Керен, яка виховувала його самотужки в бідності; про батька чи інших родичів публічно невідомо, але актор описує сім’ю як “розбиту та дисфункціональну з обох боків”. Стенфілд виріс без стабільної чоловічої фігури, що вплинуло на його світосприйняття та акцент на батьківстві. У 2017 році у нього народилася перша дочка з актрисою Ксошою Рокемор (Xosha Roquemore), з якою вони розійшлися, але підтримують дружні стосунки заради дитини. У 2022 році з’явилася друга дочка Аполло Стенфілд від художниці Тайлор Герд (Tylor Hurd), яка публічно оголосила про народження, підкреслюючи важливість родини. У грудні 2022 року Стенфілд заручився з моделлю Касмер Трайс (Kasmere Trice), з якою познайомився в Канаді під час зйомок; пара одружилася приватно в липні 2023 року та того ж року народила третю дитину (стать та ім’я не розголошуються для захисту приватності). Стенфілд називає Трайс “якорем” і говорить, що вона побачила його як батька перед народженням їхньої дитини, що зміцнило їхній зв’язок. Сім’я мешкає в Лос-Анджелесі; актор пройшов терапію, щоб балансувати славу з батьківством, наголошуючи: “Безумовна любов дітей підвищує мою самооцінку та дає почуття приналежності”. Він оберігає дітей від публічності, але в інтерв’ю 2025 року з Vanity Fair поділився фото з малюком, кажучи: “Є речі, священні та не для споживання”.

Станом на грудень 2025 року Лейкіт Стенфілд активно розвиває кар’єру актора та музиканта, балансуючи з роллю батька трьох дітей та чоловіка Касмер Трайс, з якою він знявся у психологічній драмі “Die My Love” (2025) поряд з Дженніфер Лоуренс та Робертом Паттінсоном, де грає подружжя, що бореться з психічними хворобами. Фільм, режисерки Лінн Ремзі, вийшов у листопаді 2025-го з високими оцінками за його “емоційну глибину” та харизму дружини Трайс у дебютній ролі. У комедрамі “Roofman” (2025) з Ченнінгом Татумом та Кірстен Данст Стенфілд грає грабіжника, що ховається в магазині іграшок, — добре рецензований реліз на Paramount+ та MGM+, де його називають “ідеальним партнером для Татума”. Серед недавніх — “Play Dirty” (2025) з Марком Волбергом як Грофілд, кримінальний екшен, що стартував зйомки влітку. У музиці: підписав з Def Jam, працює над альбомом “Self Control” як Htiekal, випустив сингл “Fast Life” з Кід Куді в 2025-му, та продовжує з гуртом Moors. Серед майбутніх проектів — озвучка у дистопійній анімації “Slime” (2026) з Вінстоном Дюком, комедія “I Love Boosters” (2026) Бутса Райлі (“одна з найбожевільніших ролей”), трилер “Double Blind” (TBA) з Марією Бакаловою, “F.A.S.T.” (2027) Тейлора Шерідана, “The Wrong Girls” (TBA), “Prince of Cats” (TBA) як Тібальт, “Notes from a Young Black Chef” (TBA) та “Lear Rex” (TBA) як Едмунд. Стенфілд знявся в документалі “Ernest Cole: Lost and Found” (2024, реліз 2025) як голос фотографа. У листопаді 2025-го дав інтерв’ю Vanity Fair, де поділився про терапію, любов до “хитрих персонажів” та бажання зіграти лиходія як Гіт Леджер. Він бере участь у благодійності для афроамериканських спільнот, подорожує з родиною та готується до прем’єри “Die My Love”, кажучи: “Я дозволяю собі відчувати — це частина автентичності”.