Леонід Вербицький

Леонід Лазарович Вербицький народився 9 грудня 1930 року в Харкові в родині художника-графіка Лазаря Яковича Вербицького. У 1934 році сім’я переїхала до Києва через службову перестановку батька. Він є відомим радянським, українським та американським композитором. Леонід Вербицький здобув освіту в Київській консерваторії, яку закінчив у 1956 році за класом композиції.

Леонід Вербицький працював музичним керівником Київського академічного театру російської драми імені Лесі Українки, а також художнім керівником та диригентом інструментального естрадного ансамблю. Він співпрацював з такими відомими артистами, як Леонід Утьосов, Микола Сліченко та Олег Лундстрем. Його пісня «Іде дівчинка» у виконанні Юлії Пашковської та Йосипа Кобзона стала всесвітньо відомим хітом. Композитор також написав музику до вистави «Варшавська мелодія», за яку Аді Роговцевій було присвоєно звання Народного артиста СРСР.

Інформації про нагороди Леоніда Вербицького немає у наданих даних.

Батько Леоніда Вербицького, Лазар Якович Вербицький, був художником-графіком. Його дружина працювала в газеті «Новое русское слово», а згодом у бібліотеці. Дочка композитора, Наталія Славутер, також займалася музикою. Сім’я переїхала до Києва у 1934 році, коли батька Леоніда перевели на службу.

У 1979 році Леонід Вербицький емігрував до США через звинувачення у зраді батьківщини після того, як американська оперна співачка Галина Адріадіс включила його пісню «Лелеки (Аїсти)» до свого репертуару. У США він написав багато нових музичних творів, присвячених Аді Роговцевій та Раймонду Паулсу, а також створив цикл пам’яті Клавдії Шульженко, Леоніда Утьосова, Едіт Піаф та Марселя Марсо. Леонід Вербицький помер 26 листопада 2006 року в Нью-Йорку та похований на Маунт-Кармел.