Лео Керролл

Лео Греттен Керролл (Leo G. Carroll) — видатний англійський актор театру, кіно та телебачення, чия кар’єра охопила понад пів століття. Народився 25 жовтня 1886 року в англійському місті Ведсбері (Стаффордшир) у римо-католицькій родині, і був названий на честь тогочасного Папи Лева XIII. Свій шлях у мистецтві він розпочав на театральних підмостках Лондона ще в 1912 році. Попри те, що його кар’єру тимчасово перервала Перша світова війна (під час якої він служив у піхоті британської армії та зазнав важкого поранення), Керролл зумів стати одним із найповажніших характерних акторів свого часу. Переїхавши до США, він підкорив Бродвей, а згодом став невіддільною частиною золотої епохи Голлівуду.

Лео Керролл увійшов в історію кінематографа як один із найулюбленіших акторів великого Альфреда Гічкока. Він встановив своєрідний рекорд, знявшись у шести культових стрічках майстра саспенсу: «Ребекка» (1940), «Підозра» (1941), «Заворожений» (1945), «Справа Парадайна» (1947), «Незнайомці в потягу» (1951) та «На північ через північний захід» (1959). Гічкок неймовірно цінував здатність Керролла грати з витонченим англійським аристократизмом, за яким часто ховалися таємниці.

Окрім цього, його фільмографія вражає різноманітністю: від класичних драм «Буремний перевал» (1939) та «Злі й красиві» (1952) до комедії «Ми не янголи» (1955) та культового науково-фантастичного фільму жахів «Тарантул» (1955).

У 1950-х та 1960-х роках Керролл став зіркою американського телебачення. Він блискуче виконав роль при привида-аристократа Космо Топпера у популярному ситкомі «Топпер» (1953–1955), а пізніше закріпив всесвітню популярність роллю шпигунського шефа Олександра Вейверлі у шпигунських серіалах «Агенти А.Н.К.Л.» (The Man from U.N.C.L.E., 1964–1968) та «Дівчина з А.Н.К.Л.».

Хоча Лео Керролл ніколи не прагнув гучних титулів і вважався взірцевим командним актором, його кар’єра позначена унікальним досягненням. Він є одним із небагатьох акторів у світі, які зіграли у семи картинах, що номінувалися на премію «Оскар» у головній категорії «Найкращий фільм»: «Баретти з Вімпол-стріт» (1934), «Відважні капітани» (1937), «Буремний перевал» (1939), «Ребекка» (1940), «Підозра» (1941), «Заворожений» (1945) та «Батько нареченої» (1950). За свою видатну роботу на телебаченні Керролл був номінований на престижну премію «Еммі» у 1956 році. Крім того, його ім’я увічнене зіркою на знаменитій Голлівудській алеї слави за внесок у розвиток кіноіндустрії.

На відміну від багатьох тогочасних зірок Голлівуду, Лео Керролл вирізнявся зразковим і спокійним особистим життям, повністю уникаючи гучних скандалів. У 1926 році він одружився з Едіт де Кіндал (Edith de Caekendall). Їхній шлюб був надзвичайно міцним і тривав майже пів століття, аж до самої смерті актора. Пара виховала одного сина, якого назвали Джонатаном. Сім’я тривалий час мешкала у Каліфорнії, де Лео у вільний від зйомок час вів спокійне життя британського джентльмена, захоплювався літературою та підтримував зв’язки з театральною спільнотою.

Лео Керролл пішов із життя 16 жовтня 1972 року в Голлівуді (Каліфорнія) через ускладнення, викликані раком та пневмонією. Попри те, що епоха його активної роботи минула, творчий спадок актора залишається об’єктом пильного вивчення кінознавців та щирого захоплення сінефілів по всьому світу. Його акторські роботи в шедеврах Альфреда Гічкока вважаються еталоном стриманої та глибокої психологічної гри. Образ Олександра Вейверлі з «Агентів А.Н.К.Л.» став культовим і заклав канони для майбутніх персонажів шпигунського кіно (зокрема, вплинув на формування образів босів у сучасних франшизах про суперагентів). Фільми за його участі регулярно реставруються у високій якості та транслюються на ретроспективних кінофестивалях.