Лариса Хоролець

Лариса Хоролець народилась 25 серпня 1948 року в Києві. Вона є відомою радянською та українською акторкою, драматургинею та політичною діячкою. Дебютувала в кіно у дев’ятирічному віці, знявшись у фільмі «Партизанська іскра». У 1970 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенко-Карого за спеціальністю «актриса драми та кіно».

Лариса Хоролець знімалася у фільмах «Софья», «Грушко», «Зозуля з дипломом», «Партизанська іскра», «Сашко» та «Кров людська – не водиця». З 1973 року вона була актрисою Київського академічного українського драматичного театру імені І. Франка, а в 1970–1973 роках – акторкою літературного театру «Слово». Також вона була авторкою та ведучою телевізійних і радіопрограм, таких як «Спокійної ночі!», «Театральні зустрічі» та «Театр у мікрофона».

Лариса Хоролець була нагороджена званням Народної артистки УРСР у 1988 році. У 2008 році вона отримала Орден княгині Ольги III ступеня. У 2001 році вона стала лауреатом Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця.

Інформація про сімейний стан та дітей Лариси Хоролець відсутня у відкритих джерелах. Її біографія зосереджена на професійній діяльності та творчих досягненнях. Вона була членом президії Національної ради Конгресу української інтелігенції та головою комісії з питань культури.

З 2017 року Лариса Хоролець була постійним головою журі Всеукраїнського фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької творчості «Гранд-талант». З 24 серпня 1991 року по 17 листопада 1992 року вона обіймала посаду міністра культури України. З 1993 по 1998 рік була генеральним директором Центру «Український дім» при Кабінеті міністрів України. Лариса Хоролець померла 12 квітня 2022 року в Києві.