Квентін Тарантіно

Квентін Джером Тарантіно народився 27 березня 1963 року в Ноксвіллі, штат Теннессі, США.
Він є єдиною дитиною матері Конні Макг’ю, ірландсько-черокі походження, та батька Тоні Тарантіно, італо-американського актора, який покинув родину до народження сина.
У віці чотирьох років Квентін разом з матір’ю переїхав до Торранса, Каліфорнія, де виростав у скромних умовах, часто переїжджаючи через фінансові труднощі.
З раннього віку Тарантіно захопився кіно, відвідуючи сеанси з бабусею, що визначило його майбутню кар’єру; він кинув школу у 15 років, щоб працювати в магазині відео, де вивчав фільми.

Квентін Тарантіно — американський режисер, сценарист, продюсер і актор, ікона незалежного кіно, відомий нелінійними сюжетами, гострим діалогом, насильством і референсами до поп-культури.
Його кар’єра розпочалася короткометражкою “Bottle Rocket” (1994), а дебютний повнометражний “Скажені пси” (Reservoir Dogs, 1992) став культовим хітом на Sundance, зосередженим на пограбуванні та зраді.
Прорив стався з “Кримінальним чтивом” (Pulp Fiction, 1994), нелінійною антологією злочинів, що виграла Palme d’Or у Каннах і “Оскар” за сценарій.
Серед найвідоміших проектів — “Джеки Браун” (Jackie Brown, 1997) за Елмором Леонардом, дводільна “Кіл Біл: Книга 1” (Kill Bill: Vol. 1, 2003) та “Кіл Біл: Книга 2” (2004) з Умою Турман, “Ненаситні виродки” (Inglourious Basterds, 2009) про альтернативну Другу світову, “Джанго звільнений” (Django Unchained, 2012) про рабство та “Мерзенна вісімка” (The Hateful Eight, 2015).
Його дев’ятий фільм “Одного разу… у Голлівуді” (Once Upon a Time in Hollywood, 2019) з Леонардо ДіКапріо та Бредом Піттом завершив ключову фазу кар’єри, досліджуючи кінець Золотої ери Голлівуду.
Тарантіно також написав сценарії для “Справжньої романтики” (True Romance, 1993) та “Від заходу сонця до світанку” (From Dusk Till Dawn, 1996), впливаючи на жанр.
Його фільми зібрали мільярди доларів, зробивши його одним з найвпливовіших режисерів покоління.

Квентін Тарантіно є володарем двох “Оскарів”: за найкращий оригінальний сценарій “Кримінального чтива” (1994) та “Джанго звільненого” (2012), плюс номінації за режисуру “Кримінального чтива” та “Ненаситних виродків” (2009).
Він здобув Palme d’Or у Каннах за “Кримінальне чтиво” (1994), три “Золотих глобусів” за сценарії (“Кримінальне чтиво”, “Джанго звільнений”, “Одного разу… у Голлівуді”, 2020) та BAFTA за сценарій “Мерзенної вісімки” (2016).
Серед досягнень — Independent Spirit Award за режисуру “Скаженних псів” (1992), BAFTA за британський фільм “Кримінальне чтиво” (1995), чотири Critics’ Choice Awards та дві Grammy за саундтреки.
Тарантіно відзначений AFI Life Achievement Award (2019), включений до списку 100 найвпливовіших Time (2005) та зіркою на Голлівудській алеї слави.
Його внесок у кіно підтверджено номінаціями на Emmy за режисуру епізодів CSI (2005) та Producers Guild Awards.

Батьки Квентіна Тарантіно — Конні Макг’ю (нар. 1946, медсестра ірландсько-черокі походження, виростала сина в бідності, підтримувала його творчість) та Тоні Тарантіно (нар. 1940, італо-американський актор і музикант, покинув родину до народження сина, помер у 2023).
Конні вийшла заміж за музиканта Кертіса Заступіла, який став вітчимом Квентіна та вплинув на його любов до музики; Тоні не спілкувався з сином до 2017, коли дав інтерв’ю, що обурило режисера.
У Тарантіно є зведений брат Едвард від батька та зведена сестра Ронна від матері; вони близькі, але ведуть приватне життя, з Ронною як продюсеркою.
Дружина Квентіна — ізраїльська співачка та модель Даніелла Пік (нар. 1983), з якою познайомився в 2009 під час промо “Ненаситних виродків”; почали зустрічатися в 2016, заручилися в 2017 та одружилися 28 листопада 2018 в Беверлі-Гіллз.
Пара заснувала продакшн-компанію для спільних проектів, і Даніелла надихає його на сімейне життя; вони живуть у Тель-Авіві з 2020.
У них двоє дітей: син Лео (нар. 22 лютого 2020, знявся в камео у “Одного разу… у Голлівуді”) та дочка (нар. 2 липня 2022, ім’я не розголошено).
Тарантіно часто ділиться, як батьківство змінило його, роблячи пріоритетом родину, і планує більше часу з дітьми перед завершенням кар’єри.
Він зазначає, що шлюб з Даніеллою — “найкращий сценарій життя”, а родина — джерело натхнення для творчості.

Станом на листопад 2025 року Квентін Тарантіно фокусується на письменництві, завершивши сценарій п’єси, яку планує поставити на Бродвеї у 2026, натхненну темами сім’ї та Голлівуду; це його дебют у театрі як автора.
Нещодавно, у січні 2025 на Sundance, він заявив, що не поспішає з десятим і “останньою” картиною, чекаючи, поки синові виповниться 6 років, щоб зняти з ним спогади; проект буде “духовним сіквелом” до “Одного разу… у Голлівуді”.
Тарантіно завершив постпродакшн короткометражок за Роальдом Далем для Netflix (“Чудова історія Генрі Шугар” та інші), які виграли “Оскар” у 2023 і залишаються популярними.
Він готується до Netflix-серіалу “Пригоди Кліффа Бута” (The Adventures of Cliff Booth), спін-оффу “Одного разу… у Голлівуді” з Бредом Піттом, прем’єра очікується у 2026, з фокусом на пригоди дублера.
У жовтні 2025 Тарантіно анонсував співпрацю з Девідом Фінчером над сіквелом “Одного разу… у Голлівуді”, де сам виступить сценаристом, з Леонардо ДіКапріо в переговорах; зйомки стартують у 2026.
Крім того, він продюсує документальний серіал про кіно для HBO, натхненний його книгою “Cinema Speculation” (2022), прем’єра у 2026.
Серед бізнесу — інвестиції в Rolling Thunder Pictures для реставрації класики та подкаст “The Church of Tarantino”; його статки сягають 120 мільйонів доларів.
Майбутні плани включають можливу адаптацію п’єси у фільм, якщо вона стане хітом, та біопік про Полаїн Каель; Тарантіно балансує творчість з родиною в Тель-Авіві, подорожуючи з Даніеллою та дітьми, і планує завершити кар’єру після 10-го фільму.