Квентін Дюпе

Квентін Дюп’є (повне ім’я Квентін Дюп’є) народився 14 квітня 1974 року в Парижі (або Кламар, О-де-Сен), Франція. Він виріс у творчому середовищі, з раннього віку захопився кіно та музикою, купив камеру в 12 років і почав знімати короткометражки. Самоук, Дюп’є поєднує кар’єру режисера з музичною діяльністю під псевдонімом Mr. Oizo. Станом на грудень 2025 року йому 51 рік, і він продовжує активно творити в кіно та музиці.

Квентін Дюп’є — французький кінорежисер, сценарист, оператор, композитор і монтажер, відомий абсурдистськими, сюрреалістичними комедіями з елементами мета-кіно та філософії. Він також електронний музикант під псевдонімом Mr. Oizo, автор хіту “Flat Beat” (1999) з лялькою Flat Eric. Найвідоміші фільми: “Шина” (Rubber, 2010) — про вбивчу шину, “Неправильно” (Wrong, 2012), “Оленяча шкіра” (Deerskin, 2019), “Мандібули” (Mandibles, 2020), “Куріння викликає кашель” (Smoking Causes Coughing, 2022), “Яннік” (Yannick, 2023), “Даааааалі!” (Daaaaaalí!, 2023–2024) та “Друга дія” (The Second Act, 2024). Його стиль — абсурд, мрії та критика кіно, часто зняті швидко та з обмеженим бюджетом. Дюп’є один із найпродуктивніших сучасних режисерів, знімаючи по 1–2 фільми на рік.

Квентін Дюп’є має близько 15 перемог і 35 номінацій на фестивалях, зокрема номінацію на премію Сезар за найкращий оригінальний сценарій за “Яннік” (2023). Його фільми відзначені на Каннському (відкриття фестивалю “Друга дія” 2024), Венеційському, Локарнському фестивалях, а також у Сітжесі, Санденсі та інших. “Шина” та “Оленяча шкіра” здобули призи на незалежних фестивалях. Дюп’є відомий культовим статусом серед критиків, але без великих мейнстрімових нагород на кшталт Оскара.

Про батьків Квентіна Дюп’є відомо небагато: батько продавав автомобілі (там його музику почув Лоран Гарньє), мати та родинне оточення підтримували творчість, але деталі приватні. Дюп’є веде закрите особисте життя, уникаючи публічних обговорень. Він живе з партнеркою Джоан Ле Бору (Joan Le Boru), з якою має кількох дітей. Подружжя разом багато років, Джоан іноді з’являється в контексті його проєктів, але сім’я уникає медійної уваги. Дюп’є фокусується на творчості, а родинні теми рідко фігурують у інтерв’ю чи фільмах безпосередньо.

Станом на грудень 2025 року Квентін Дюп’є продовжує бути одним із найпродуктивніших режисерів, знімаючи абсурдистські комедії та поєднуючи з музикою. Його останні фільми — “Друга дія” (2024, відкриття Канн), “Даааааалі!” (2023–2024) та інші — отримали визнання та прокат. У 2025 році в постпродакшені або зйомках нові проєкти, як “L’accident de piano” з Аделлю Екзаркопулос, “Full Phil” з Крістен Стюарт і Вуді Гаррельсоном, та можливий англійськомовний фільм. Дюп’є рідко дає інтерв’ю, живе приватно у Франції, але його фільми регулярно прем’єруються на фестивалях і в прокаті. Ретроспективи та перевидания класики, як “Шина”, тривають. Майбутні проєкти обіцяють більше абсурду, можливо, з міжнародними зірками. Спадщина Дюп’є як майстра сюрреалізму надихає нових режисерів і фанатів жанру.