Коді Сміт-МакФі

Коді Сміт-МакФі, повне ім’я Коді Сміт-МакФі, народився 13 червня 1996 року в Аделаїді, Південна Австралія, Австралія, у творчій родині, де з раннього віку оточили акторством та мистецтвом. У віці дев’яти років він отримав першу роль в адаптації творів Стівена Кінґа “Nightmares & Dreamscapes” (2006), після чого кинув школу в першому році навчання, щоб повністю присвятити себе акторській кар’єрі. Родина переїхала з Аделаїди до Мельбурна, де батько взяв його на зйомки короткометражного фільму, що призвело до знайомства з агентом і подальшого розвитку кар’єри. Сміт-МакФі виріс у оточенні кіноіндустрії, часто граючи сцени з сестрою, і наразі проживає в Лос-Анджелесі, зберігаючи тісні зв’язки з Австралією.

Коді Сміт-МакФі — австралійський актор, який здобув визнання як дитяча зірка завдяки провідним ролям у драмах “The Road” (2009) навпроти Віґґо Мортенсена, де зіграв хлопчика в постапокаліптичному світі, та “Let Me In” (2010), американському ремейку шведського хорору, де втілив знущаного підлітка, що заводить дружбу з вампіром. Його дебют у повнометражному кіно стався в біографічній драмі “Romulus, My Father” (2007) з Еріком Бана, за яку він отримав перші нагороди. Сміт-МакФі проявив версатильність у анімації, озвучивши Нормана Бебкока в стоп-моушн хорорі “ParaNorman” (2012) та Ґілберта Пудела в “Memoir of a Snail” (2024). У франшизах він зіграв Александру в “Dawn of the Planet of the Apes” (2014) та Найткроулера в “X-Men: Apocalypse” (2016) і “Dark Phoenix” (2019), демонструючи навички в екшні та sci-fi. Ключовим проривом стала роль чутливого підлітка Пітера в психологічній драмі “The Power of the Dog” (2021) Джейн Кемпіон, яка принесла йому номінацію на Оскар і закріпила статус зрілого драматичного актора. Нещодавно він знявся в біографічній драмі “Maria” (2024) про Марію Каллас та трилері “Disclaimer” (2024) Альфонсо Куарона на Apple TV+, де зіграв сина персонажа Кейт Бланшетт, а також у комедії “Elvis” (2022) База Лурмана як Джиммі Роджерс Сноу.

Коді Сміт-МакФі отримав AFI Award за найкращого молодого актора за “Romulus, My Father” (2007), а також номінацію на AFI за найкращого актора. За “The Road” (2009) — номінація на Critics’ Choice Award за найкращого молодого актора та AFI за найкращого міжнародного актора (2010). За “Let Me In” (2010) — номінація на Critics’ Choice Award за найкращого молодого актора та Saturn Award за найкращу роль молодшого актора. За “ParaNorman” (2012) — номінація на Young Artist Award за найкращу голосову роль. За “The Power of the Dog” (2021) — Golden Globe за найкращого актора другого плану в кіно, номінація на Academy Award за найкращого актора другого плану, BAFTA Award за найкращого актора другого плану, Critics’ Choice Movie Award за найкращого актора другого плану та Screen Actors Guild Award за найкращого актора другого плану. Його номінація на Оскар зробила його четвертим австралійцем у цій категорії та першим сліпим номінантом на акторську нагороду Академії.

Батьками Коді Сміт-МакФі є Соня Сміт (Sonja Smit), мати, яка підтримувала його ранній інтерес до акторства, та Енді МакФі (Andy McPhee), актор і колишній професійний реслер, який взяв сина на зйомки та познайомив з агентом, що запустило кар’єру. Родина переїхала з Аделаїди до Мельбурна, коли Коді було сім років, і батьки розлучилися, але зберегли дружні стосунки заради дітей. У Коді є старша сестра Сіаноа Сміт-МакФі (Sianoa Smit-McPhee), актриса та співачка, відома ролями в “Neighbours” та “Hung”, з якою він часто грає сцени вдома та проживає в Лос-Анджелесі; сестра має шістьох братів і сестер від трьох шлюбів батька. Також є молодший брат Кейден МакФі (Caden McPhee), який ріс, спостерігаючи за зйомками старших і, можливо, обере акторську стезю. Родина творча: батько знімався в австралійських серіалах, сестра — у голлівудських проектах, і вони всі підтримують Коді, особливо під час переїздів до США. Щодо особистих стосунків, Коді мав роман з актрисою Беллою Торн (Bella Thorne) у 2015 році, але з тих пір тримає приватне життя в таємниці; станом на 2025 рік відомо про наречену (fiancée), з якою він проводить час у Мельбурні, але ім’я не розкрито, і пари немає дітей. Актор фокусується на кар’єрі та родинних зв’язках, часто згадуючи підтримку сім’ї як ключ до успіху.

Наразі, у 29 років, Коді Сміт-МакФі активно розвиває кар’єру, поєднуючи кіно, телебачення та театр, фокусуючись на складних драматичних ролях, як він поділився в інтерв’ю Esquire у листопаді 2024 року про перехід до “темних” проектів. У 2024 році він завершив зйомки в біографічній драмі “Maria” (прем’єра в листопаді), де зіграв Манолеса, коханця Марії Каллас навпроти Анджеліни Джолі, та озвучив Ґілберта в анімаційному “Memoir of a Snail”, що отримало 95% на Rotten Tomatoes. У серіалі “Disclaimer” Альфонсо Куарона на Apple TV+ (випущений у жовтні 2024) він зіграв сина Кейт Бланшетт, демонструючи британський акцент після шести місяців зйомок у Лондоні. У лютому 2025 року стартувала шести-тижнева вистава “The Seagull” Чехова в Barbican Theatre у Лондоні, де Сміт-МакФі грає Костянтина, сина Аркадіни (Кейт Бланшетт), — їхній “другий” материнсько-синський дует після “The Power of the Dog”, з планами на бродвейський трансфер у 2026 році. Серед кіно-проектів — постпродакшн “The Zealot” (2025), де він грає Ллойда, та роль у “Mandrax” (2024). У листопаді 2025 року він повернувся до Мельбурна, де купив будинок поряд з матір’ю, проводячи час з нареченою та родиною, і планує більше австралійських проектів для балансу. Сміт-МакФі уникає швидких ролей, обираючи історії про вразливість, як у “Civil War” (2024) чи “Elvis” (2022), і продовжує адвокацію за різноманітність у кіно. Серед майбутніх планів — можливий камбек у франшизи та документальні проекти про австралійське кіно; актор насолоджується спокоєм, граючи у відеоігри та підтримуючи зв’язок з фанатами через соцмережі.