Клод Зіді

Клод Зіді (повне ім’я Клод Раймон Джеміль Зіді) народився 25 липня 1934 року в Парижі (14-й округ), Франція. Він виріс у Парижі в родині з алжирсько-кабильським походженням по батькові (Моханд Таєб Зіді з Тіфри, Кабілія) та ельзаською матір’ю (Маргарита Жоржетт Круг з Оствальда). У 1955 році закінчив École technique de photographie et de cinématographie (École Louis-Lumière), де вивчав операторську майстерність. Почав кар’єру як оператор-постановник на фільмах Жака Демі («La Baie des anges») та Клода Шаброля. Його алжирське коріння та досвід у фотографії та кіно суттєво вплинули на стиль — легкий, комерційний, з акцентом на гумор і народні теми. З 1971 року перейшов до режисури, спеціалізуючись на комедіях.

Клод Зіді — режисер і сценарист, майстер французької комедії. Він найбільш відомий серією фільмів з групою Les Charlots («Les Bidasses en folie», 1971; «Les Fous du stade», 1972; «Le Grand Bazar», 1973), а також класичними комедіями «L’Aile ou la Cuisse» (1976) з Луї де Фюнесом і Колюшем, «Les Sous-doués» (1980), «Les Ripoux» (1984, номінація на Оскар за найкращий іноземний фільм), «Association de malfaiteurs» (1987), «Ripoux contre ripoux» (1990), «Astérix et Obélix contre César» (1999). Також зняв «True Lies» (французька адаптація) та інші. Його фільми часто поєднують бурлеск, соціальну сатиру та народний гумор, з зірками на кшталт Колюша, Жерара Депардьє, П’єра Рішара. Він зняв понад 25 фільмів, багато з яких стали касовими хітами 1970–1990-х. Останній режисерський проєкт — телевізійний фільм «Les Ripoux anonymes» (2011, співавтор з сином).

Клод Зіді був номінований на премію Оскар за найкращий іноземний фільм за «Les Ripoux» (1985). Він отримав César за найкращий сценарій за «Les Ripoux» (1985) та номінації на César за режисуру та сценарій за інші фільми. Має нагороди від французької Академії кіно, зокрема за внесок у комедію. Його роботи часто приносили фільмам комерційний успіх і визнання публіки, але індивідуальних великих премій мало. У 2000-х отримав почесні нагороди за кар’єру від французьких фестивалів. Загалом має кілька перемог і номінацій на César та інші французькі премії.

Клод Зіді народився в Парижі в родині алжирсько-кабильського батька та ельзаської матері. Він був одружений тричі: спочатку з Ніколь Рубі (1958–1982), потім з Марі-Домінік Жіроде (1983–2004) і з 30 липня 2007 року з Мірейль Бертеро. У нього шестеро дітей від різних шлюбів: Елен Зіді-Шерюї (нар. 1960, актриса, режисерка, коуч), Клодін Зіді (нар. 1961, скрипт), Жульєн Зіді (нар. 1973, помер 9 травня 2021 в аварії, асистент-режисера), Марі Зіді (нар. 1978, актриса дубляжу), Клод Зіді-молодший (нар. 1980, режисер і оператор) та Золтан Зіді (нар. 1989, асистент-режисера та кінокритик на YouTube). Багато дітей працюють у кіно та телебаченні. Сім’я має сильні зв’язки з індустрією, але Зіді веде відносно приватне життя. Трагічна смерть сина Жульєна в 2021 році стала важким ударом для родини.

Станом на 2026 рік Клод Зіді, якому 91 рік, не знімає нових фільмів як режисер — його остання робота датується 2011 роком («Les Ripoux anonymes», співавтор з сином Жульєном). Він живе у Франції, веде спокійне життя на пенсії. Його син Клод Зіді-молодший продовжує сімейну справу: у 2024 році вийшов «Maison de retraite 2», у 2025 році — «My Friend Eva» та інші проєкти, включаючи «Le Jour J» (анонсовано на 2025–2026). Зіді-старший іноді згадується в ностальгічних матеріалах про французьку комедію, інтерв’ю чи документальних фільмах. Його фільми регулярно транслюються на телебаченні та стрімінгах. Він не має активних соцмереж, уникає публічності, фокусуючись на родині та спадщині. Очікувань нових режисерських робіт немає, але його внесок у французьке кіно залишається значним.