Клаудія Кардінале

Клаудія Кардинале (повне ім’я Клод Жозефін Роуз Кардинале) народилася 15 квітня 1938 року в Ла-Гулетт, передмісті Туніса, у родині італійських емігрантів з Сицилії. Батько — Франко Кардинале — працював на залізниці, мати — Йоланда Греко. Виросла в багатомовному середовищі, вільно володіла французькою, арабською, італійською, англійською та іспанською. У 1957 році виграла конкурс «Найкрасивіша італійка в Тунісі», що відкрило шлях до кіно. Переїхала до Італії, де підписала контракт і почала кар’єру. Померла 23 вересня 2025 року в Немурі, Франція, у віці 87 років після тривалої хвороби, оточена дітьми.

Клаудія Кардинале — легендарна італійська актриса, одна з ікон європейського кіно 1960–1970-х років. Зіграла в класичних фільмах: «Рокко та його брати» (1960), «Дівчина з валізою» (1961), «Гепард» (1963), «8½» (1963), «Одного разу на Дикому Заході» (1968), «Професіонал» (1981). Відома чуттєвою красою, хриплуватим голосом, глибокими очима та ролями сильних, загадкових жінок. Працювала з Вісконті, Фелліні, Леоне, Зіннеманом та іншими майстрами. Знялася понад у 180 фільмах, переважно італійських та французьких.

Серед нагород — David di Donatello (1965, 1968 та інші), Nastro d’Argento за найкращу жіночу роль, Золотий апельсин за найкращу актрису (2010), Почесний легіон Франції, Орден за заслуги Італійської Республіки (OMRI). Отримала почесні нагороди на багатьох фестивалях (Канни, Венеція, Берлін тощо). Не має Оскара, але визнана однією з найвпливовіших актрис в історії кіно.

Клаудія Кардинале була одружена з продюсером Франко Крістальді з 1966 по 1975 рік (розлучення). Син Патрік народився у 1958 році (коли їй було 19) від травматичного інциденту; спочатку видавали за брата, пізніше Крістальді усиновив його. З 1975 року мала тривалі стосунки з режисером Паскуале Сквіт’єрі (до його смерті в 2017 році), від якого народила доньку Клаудію Сквіт’єрі (1979). Тривалий час жила у Франції, працювала з ЮНЕСКО як посол доброї волі. Родина залишалася близькою; діти були з нею до останніх днів.

Клаудія Кардинале померла 23 вересня 2025 року в Немурі, Франція. Її останній фільм — «The Island of Forgiveness» (2022). Після смерті відбулися численні триб’юти, реставрації класичних стрічок та покази. У 2026 році її фільм «The Facts of Murder» (1959) включено до програми Cinema Made in Italy у BFI Southbank. Спадщина продовжує жити через фестивалі, документальні фільми та перевидання. Вона залишилася однією з останніх зірок золотої ери кіно.