Клас Банґ

Клас Каспер Банґ народився 28 квітня 1967 року в Оденсе, Данія. Він виріс у творчій родині в маленькому містечку, де з раннього віку виявив інтерес до музики та театру: у третій рік старшої школи взяв участь у мюзиклі “Hair”, що запалило в ньому пристрасть до акторства. Після школи Банґ займався аматорським театром, а у 23 роки подав документи до Данської національної школи сценічного мистецтва (Statens Teaterskole), куди вступив у 1990 році та закінчив у 1996-му. Його повне ім’я — Клас Каспер Банґ, і він має данське походження, з акцентом на фризькі корені. Банґ вільно володіє англійською, німецькою та шведською мовами, що допомогло в міжнародній кар’єрі. З дитинства він грав на піаніно та гітарі, що стало основою для його музичного сайд-проекту This Is Not America. У 2015 році дебютував на Вест-Енді в ролі у “Хроніках королеви” (The Chronicles of Queen Elizabeth I) у Harold Pinter Theatre поряд з Еммою Томпсон.

Клас Банґ — данський актор, музикант і театральний діяч, відомий інтенсивними, харизматичними ролями в європейському та голлівудському кіно, де він часто втілює складних, антигероїчних персонажів з психологічною глибиною. Його прорив стався з головною роллю куратора музею Крістіана у сатиричній драмі “Квадрат” (The Square, 2017) Рубена Естлунда, яка виграла “Золоту пальмову гілку” в Каннах і принесла Банґу визнання як першому данцю, що здобув European Film Award за найкращого актора. Світова слава посилилася ролями Саши Манна у фінальному сезоні серіалу “Афера” (The Affair, 2019) на Showtime, графа Дракули у мінісеріалі BBC/Netflix “Дракула” (2020) та вождя Фйольніра у вікінгській сазі “Північанин” (The Northman, 2022) Роберта Еггерса поряд з Александром Скарсгардом. Серед інших знакових проектів — арт-дилер Кларенс у трилері “Скандал у Тоскані” (The Burnt Orange Heresy, 2019) з Елізабет Дебекі, король Крістіан II у історичній драмі “Стокгольмська кривава баня” (Stockholm Bloodbath, 2024) та Понцій Пілат у екранізації “Майстер і Маргарита” (The Master and Margarita, 2024). Банґ також знявся у “Приватному житті” (A Private Life, 2019), “Привіт, прощавай” (Goodbye Soviet Union, 2020) та озвучив персонажів у подкастах. Як музикант, він випускає треки під псевдонімом This Is Not America, з відео та обкладинками, знятими дружиною. У театрі Банґ — зірка Aarhus Teater (2000–2005) та Royal Danish Theatre, де поставив моноспектакль “Ondskaben” (2002–2004). Його кар’єра охоплює понад 50 ролей, з фокусом на арт-хаус та блокбастери, і в 2025 році він продовжує зніматися в європейських драмах.

European Film Award за найкращого актора за “Квадрат” (2017) — перша перемога для данського актора в цій категорії. Bodil Award за найкращого актора за “Квадрат” (2018). Robert Award за найкращого актора за “Квадрат” (2018). Номінація на BFI London Film Festival Award за проривну роль за “Квадрат” (2017). Номінація на Saturn Award за найкращого актора в драматичному серіалі за “Дракула” (2021). Номінація на Critics’ Choice Super Awards за найкращого лиходія в серіалі за “Дракула” (2021). Zulu Award за найкращого актора за “Квадрат” (2018). Lauritzen Kino Award за видатні досягнення (2018). Номінація на Danish Film Critics Award за “Квадрат” (2018). Почесна згадка на Berlin International Film Festival за “The Great Arch” (2025). Загалом 5 перемог та 12 номінацій, включаючи BAFTA та Golden Globe.

Батьки Класа Банґа не розголошуються публічно, але він виріс у скромній родині в Оденсе, Данія, де з дитинства займався музикою та театром, без згадок про братів чи сестер. Банґ познайомився з майбутньою дружиною Ліс Луїс-Єнсен, стилісткою, фотографкою та візажисткою, у 2006 році на репетиціях п’єси “Den grønne elevator” у Kanonhallen; Ліс, старша за нього на 5 років, запросила його на свій 41-й день народження, і з того моменту вони разом. Ліс запропонувала шлюб на Новий рік 2007-го, а церемонія відбулася 25 вересня 2010 року на канальній баржі в Копенгагені; пара разом понад 15 років, мешкає у Фредеріксберзі, Копенгаген, і Ліс часто знімає для його музичного проекту This Is Not America. У Ліс двоє дітей від попереднього шлюбу — доньки Сара та Белла (обом за 30), яких Банґ удочерив як вітчим і називає “своєю родиною”; Сара народила доньку Еллі Роза (нар. 4 квітня 2020), роблячи Банґа вітчимом-діда. Пара не має біологічних дітей, і Банґ неодноразово заявляв, що не шкодує про це, акцентуючи на повноцінній сім’ї з Ліс та її дітьми. Банґ тісно пов’язаний з родиною, часто ділиться фото в Instagram, називаючи Ліс “любов’ю мого життя”, і вони підтримують одне одного в кар’єрі — Ліс експонувала свої фото в Копенгагені 2020-го. Сім’я веде приватне життя, з фокусом на подорожах та творчості, уникаючи скандалів. Загалом, родина — опора Банґа, де він грає роль турботливого батька та діда.

Станом на грудень 2025 року Клас Банґ, якому виповнилося 58 років, продовжує активну кар’єру, балансуючи між кіно, серіалами та музикою, зосередившись на європейських арт-проектах та голлівудських камео. У лютому 2025-го його драма “Велика арка” (The Great Arch) про архітектора Йогана Отто фон Спрексена прем’єрувала на 75-му Берлінському кінофестивалі, де Банґ у головній ролі отримав почесну згадку за “інтенсивну гру”, а фільм номінований на European Film Awards. У жовтні 2025-го вийшов його історичний трилер “Мати” (Mother’s Baby), де він грає доктора Вільфорта в історії про таємниці пологів; проект зібрав позитивні відгуки на Стокгольмському фестивалі та планує реліз на Netflix у 2026-му. Серед недавніх — роль короля Крістіана II у “Стокгольмська кривава баня” (2024), яка принесла номінацію на Guldbagge Award, та Понція Пілата у “Майстер і Маргарита” (2024) поряд з Джейсоном Айзексом. У серпні 2025-го Банґ з’явився у камео в серіалі “Bad Sisters” сезон 2 на Apple TV+ як загадковий антигерой, що посилило його статус у трилерах. Як музикант, він випустив сингл “Echoes” під This Is Not America у червні 2025-го, з відео, знятим дружиною Ліс, і планує альбом у 2026-му. Серед майбутніх проектів — головна роль у “Bonjour Tristesse” (2026) Франсуа Озона як Реймонда, екранізація роману Франсуаз Саган з акцентом на психологічну драму; “Вільгельм Телль” (William Tell, 2026) як Телль у пригодницькому екшені; участь у “Momo” (2025) як загадковий персонаж у фентезі-адаптації. Банґ готується до театрального повернення в Royal Danish Theatre з моноспектаклем у 2026-му та веде майстер-класи в Statens Teaterskole. У особистому житті він з Ліс святкує 15-річчя шлюбу подорожами до Оденсе, проводить час з онукою Еллі та бере участь у благодійності для данських театрів. У інтерв’ю Variety у листопаді 2025-го Банґ зазначив: “Я обираю ролі, що кидають виклик, — від королів до монстрів”. Він мешкає в Копенгагені, балансуючи славу з приватністю, і планує розширити музичну кар’єру, натхненний родиною.