Кінґ Відор

Кінг Волліс Відор народився 8 лютого 1894 року в прибережному місті Галвестон, штат Техас. Він зацікавився кінематографом ще в підлітковому віці, працюючи кіномеханіком і знімаючи короткі документальні сюжети для місцевих новин. У 1915 році він переїхав до Голлівуду, де почав працювати сценаристом і згодом заснував власну невелику студію під назвою Vidor Village.

Він увійшов в історію як один із найвпливовіших режисерів золотої доби Голлівуду, чия кар’єра охопила епохи німого та звукового кіно. Кінг Відор став творцем масштабної військової драми «Великий парад» 1925 року, яка стала одним із найприбутковіших німих фільмів в історії студії MGM. Його стрічка «Юрба» 1928 року вважається шедевром візуального оповідання та соціального реалізму. Також він відомий постановкою першого великого голлівудського фільму з повністю темношкірим акторським складом — мюзиклу «Алілуя!» 1929 року.

Незважаючи на п’ять номінацій на премію Оскар за найкращу режисуру, він жодного разу не отримав статуетку за конкретний фільм. Проте у 1979 році Американська кіноакадемія вручила йому Почесний Оскар за видатні досягнення та неоціненний внесок у розвиток кіномистецтва. Крім того, він був удостоєний спеціального «Золотого лева» на Венеційському кінофестивалі та має власну зірку на Голлівудській алеї слави.

Батько режисера, Чарльз Відор, був успішним підприємцем, а мати, Кейт Волліс, підтримувала творчі починання сина. Кінг був одружений тричі, і всі його дружини були пов’язані з кіноіндустрією: актриса Флоренс Відор, актриса Елінор Бордман та сценаристка Елізабет Хілл. У цих шлюбах у нього народилося троє доньок. Його особисте життя часто перепліталося з роботою, адже він часто знімав своїх дружин у головних ролях своїх найвідоміших кінокартин.

Кінг Відор помер 1 листопада 1982 року у віці 88 років на своєму ранчо в Пасо-Роблес, Каліфорнія. До кінця свого життя він залишався активним дослідником кіномови, викладав режисуру та цікавився новими технологіями в мистецтві. Його внесок у розвиток монтажу та композиції кадру досі вивчається в кіношколах по всьому світу. На сьогодні його фільми пройшли цифрову реставрацію і продовжують надихати сучасних кінематографістів своїм гуманізмом та візуальною сміливістю.