Хлої Чжао

Хлої Чжао (справжнє ім’я Чжао Тін, кит. 赵婷) народилася 31 березня 1982 року в Пекіні, Китай. Вона виросла в творчій родині, де батько працював менеджером сталеливарної компанії Shougang Group, а мати — працівницею лікарні, яка раніше входила до театральної трупи Народно-визвольної армії Китаю. У підлітковому віці, після розлучення батьків, Чжао відчула себе бунтівницею, більше цікавилася західною поп-культурою, мангою та фільмами Вонга Кар-вая, ніж навчанням. У 1998 році, попри слабке знання англійської, батьки відправили її до Англії, де вона навчалася в приватній школі Брайтон-коледж з 1998 по 2000 рік. Потім Чжао переїхала до Лос-Анджелеса, закінчила старшу школу Лос-Анджелеса, а в 2005 році отримала ступінь бакалавра з політології (з мінором у кіно) в Mount Holyoke College. Ці переїзди та культурні впливи сформували її унікальний стиль документального кіно про подорожі самопізнання.

Хлої Чжао — китайська кінорежисерка, сценаристка, продюсерка та монтажерка, відома інноваційними незалежними фільмами про маргіналізовані верстви американського суспільства та подорожі самопізнання на Дикому Заході. Її дебютний повнометражний фільм «Пісні, які навчили мене мої брати» (Songs My Brothers Taught Me, 2015) прем’єрував на Sundance Film Festival, фокусуючись на житті лакота-індіанців на Pine Ridge Reservation. Другий фільм «Вершник» (The Rider, 2017) — сучасний вестерн про ковбоя після травми — отримав визнання на Cannes Directors’ Fortnight та номінації на Independent Spirit Awards. Міжнародний прорив стався з «Номадленд» (Nomadland, 2020), де вона написала, спродюсувала, змонтувала та зрежисувала історію про номадів, що принесло Золотого Лева у Венеції та статус першої жінки-азіатки з Оскаром за режисуру. У 2021 році Чжао зрежисувала супергеройський блокбастер «Вічні» (Eternals) для Marvel, вводячи міфологічні теми в MCU. Її стиль поєднує документальну автентичність з неакторами та поетичною візуальністю, роблячи акцент на реальних історіях. У 2023 році вона була виконавчою продюсеркою документального фільму «Випускники» (The Graduates). Чжао також відома адвокацією нейродивергентності, описуючи свій аутизм як «суперсилу».

– Оскар за найкращу режисуру (2021) за «Номадленд» (перша жінка кольору в історії).
– Оскар за найкращий фільм (2021) за «Номадленд» (як продюсерка).
– Золотий Глобус за найкращу режисуру (2021) за «Номадленд» (перша азіатська жінка).
– BAFTA за найкращу режисуру (2021) за «Номадленд».
– Золотий Лев Венеційського фестивалю (2020) за «Номадленд».
– Номінація на Independent Spirit Award за найкращий фільм та режисуру (2018) за «Вершник».
– Bonnie Award за середньокар’єрну жінку-режисера (2018).
– Номінація на Independent Spirit Award за найкращий дебютний фільм (2016) за «Пісні, які навчили мене мої брати».
– People’s Choice Award Торонтського фестивалю (2025) за «Гемнет» (двічі лауреатка).
Чжао має понад 100 номінацій, включаючи чотири Оскари в один рік (2021); її нагороди підкреслюють прорив для жінок та азіатських режисерок у Голлівуді.

Батько Хлої Чжао — Чжао Юйцзі, виконавчий директор сталеливарної компанії Shougang Group, згодом перейшов у нерухомість та інвестиції; він розлучився з матір’ю, коли доньці було близько 15 років. Мати, Хуан Тао, працювала в лікарні та входила до театральної трупи Народно-визвольної армії Китаю, прищеплюючи доньці любов до мистецтва. Після розлучення батько одружився з відомою китайською актрисою комедійних ситкомів Сун Даньдань, яку Чжао дивилася по ТБ у дитинстві; Сун стала мачухою, але деталі стосунків обмежені. Інформація про братів чи сестер відсутня в публічних джерелах, і Чжао, ймовірно, єдина дитина, що підкреслює її незалежність з раннього віку. З 2015 року Чжао перебувала в стосунках з оператором Джошуа Джеймсом Річардсом, з яким познайомилася в NYU Tisch School of the Arts; він знімав її фільми «Пісні, які навчили мене мої брати», «Вершник» та «Номадленд», а також працював оператором на «Вічних». Подружжя не одружене офіційно, але Річардс описував Чжао як «екстремальну та круту»; у 2025 році Чжао заявила про розрив стосунків. У пари немає дітей, і Чжао тримає приватне життя в таємниці, фокусуючись на кар’єрі; вона живе в Лос-Анджелесі, але часто повертається до Китаю. Родинні корені та розлучення батьків вплинули на її теми самотності та пошуку дому в фільмах.

На грудень 2025 року Хлої Чжао активно розвиває кар’єру, повертаючись до незалежного кіно після MCU, балансуючи між Лос-Анджелесом та міжнародними проектами. Її останній фільм «Гемнет» (Hamnet, 2025) — адаптація роману Меггі О’Фаррелл про Шекспіра, його дружину Агнес (Джессі Баклі) та смерть сина — прем’єрував на Telluride Film Festival у серпні з критичним визнанням (87% на Rotten Tomatoes), виграв People’s Choice Award на TIFF у вересні, ставши першим режисером з двома такими перемогами. Фільм виходить у обмежений прокат 27 листопада та повний 12 грудня від Focus Features, номінований на Оскар як претендент на найкращий фільм. У листопаді Чжао та Ніколя Гонда заснували Kodansha Studios для адаптацій манги (як Akira чи Attack on Titan) у live-action, фокусуючись на глобальних історіях романтики, драми та фентезі. У лютому оголошено, що вона зрежисує пілот ревайвалу «Баффі — вбивці вампірів» (Buffy the Vampire Slayer: New Sunnydale) на Hulu з Сарою Мішель Ґеллар у ролі Баффі, натхненна серіалом з юності; зйомки стартують у 2026. Серед недавніх робіт — виконавча продюсерська роль у «Випускниках» (The Graduates, 2023) Ганни Петерсон. Чжао веде подкасти про нейродивергентність та менторство жінок-режисечок через NYU, а в інтерв’ю The Guardian (жовтень 2025) обговорила розрив з Річардсом як «творчий перехід». Серед майбутніх планів — біопік Басса Ріва (історичний вестерн для Amazon), sci-fi-адаптація «Дракули» для Universal, участь у AFI Top 10 Films 2025 за «Гемнет» та розширення Kodansha з японськими авторами. Незважаючи на розставання та тиск після «Вічних», Чжао натхненна поверненням до інді, фокусуючись на проектах про втрату та ідентичність, та планує більше часу в Китаї для родинних коренів.