Кертіс Генсон

Кертіс Лі Генсон (англ. Curtis Lee Hanson) народився 24 березня 1945 року в місті Ріно, штат Невада, США.
Він виріс у Лос-Анджелесі в родині вчителя та рієлторки, де з ранніх років цікавився кіно.
Генсон кинув середню школу та почав кар’єру як фотограф і редактор журналу Cinema.
Його шлях у кінематографі розпочався з низькобюджетних фільмів, а згодом привів до статусу одного з провідних американських режисерів.

Кертіс Генсон — американський кінорежисер, сценарист і продюсер, найвідоміший фільмом «Таємниці Лос-Анджелеса» (L.A. Confidential, 1997), адаптацією роману Джеймса Еллроя.
Цей неонуарний трилер став його головним шедевром, здобувши 9 номінацій на «Оскар» та дві статуетки (за найкращий адаптований сценарій і найкращу жіночу роль другого плану — Кім Бейсінгер).
Серед інших відомих робіт: психологічний трилер «Рука, що гойдає колиску» (1992), пригодницький «Дике течение» (1994) з Меріл Стріп, комедійна драма «Вундеркінди» (2000), біографічна драма «8 миля» (2002) з Емінемом, комедія «У її черевичках» (2005).
Генсон починав з горор-фільмів і сценаріїв у 1970-х, а в 1990-х досяг піку слави завдяки різноманітності жанрів і глибині персонажів.
Його останньою великою роботою став телефільм HBO «Занадто великі, щоб впасти» (2011).
Фільми Генсона відзначаються стилем, психологічною глибиною та любов’ю до класичного Голлівуду.

Оскар за найкращий адаптований сценарій («Таємниці Лос-Анджелеса», 1997, разом з Браяном Хелгелендом).
Фільм «Таємниці Лос-Анджелеса» здобув численні нагороди критиків: LAFCA, NBR, NYFCC, NSFC (один з небагатьох режисерів, хто «замів» ці чотири премії).
Номінації на «Оскар» за найкращий фільм і найкращу режисуру (1997).
Номінації на Emmy за режисуру та продюсування («Занадто великі, щоб впасти», 2011).
Премія від Гільдії режисерів Америки та інші визнання за внесок у кіно.
Фільм включено до Національного реєстру фільмів США як культурно значущий.

Батько — Вілбур Гейл «Білл» Генсон, вчитель.
Мати — Беверлі Джун Кертіс, агентка з нерухомості.
Мав брата Джона.
Довгі роки жив з партнеркою, продюсеркою Ребеккою Єлдгем (Rebecca Yeldham).
У пари був син Ріо.
Генсон тримав особисте життя в приватності, фокусуючись на кар’єрі та кіноспадщині.
Родина підтримувала його творчість, а після смерті партнера висловила подяку за співчуття шанувальникам.
Кертіс Генсон помер 20 вересня 2016 року в Лос-Анджелесі у віці 71 року від природних причин (на тлі фронтотемпоральної дегенерації).

Кертіс Генсон помер 20 вересня 2016 року у своєму будинку в Голлівуд-Гіллз (Лос-Анджелес) у віці 71 року.
Причиною смерті стали природні причини на тлі рідкісного захворювання — фронтотемпоральної дегенерації (форми деменції).
Останні роки він відійшов від активної режисури через хворобу (останній фільм — «Погоня за Маверікс», 2012).
Його спадщина живе в класичних фільмах, які продовжують надихати режисерів і глядачів.
У 2025 році фільми Генсона, зокрема «Таємниці Лос-Анджелеса», регулярно перевипускають і обговорюють як зразок неонуару.
Архіви його робіт зберігаються в бібліотеці Академії кіномистецтв.
Генсон залишився в історії як майстер жанрового кіно з глибоким людським виміром.
Його внесок у збереження кіноспадщини (через роботу з архівами) також високо цінується.