Кен Г’юз

Кен Г’юз (повне ім’я Кеннет Ґрем Г’юз) народився 19 січня 1922 року в Ліверпулі, Англія. Він був сином Клемента Ґрема Г’юза та Едіт (уродженої Кенні). У 14 років виграв аматорський конкурс фільмів. У 16 років почав працювати техніком на BBC, під час Другої світової війни створював документальні та навчальні фільми для Міністерства оборони. Після війни перейшов до художнього кіно як сценарист і режисер. Працював над більш ніж 30 повнометражними фільмами з 1952 по 1981 рік. Останні роки життя провів у Лос-Анджелесі.

Кен Г’юз — британський режисер і сценарист, відомий різножанровими стрічками 1950–1970-х років. Найбільший комерційний успіх — дитячий мюзикл «Чітті Чітті Банг Банг» (1968). Серед інших значних робіт — біографічна драма «Процес над Оскаром Вайлдом» (1960), яку сам вважав найкращою, історична драма «Кромвель» (1970), комедійний шпигунський фільм «Казино Рояль» (1967, співрежисер), а також «Of Human Bondage» (1964) і «The Trials of Oscar Wilde». Він поєднував серйозне кіно з розважальними проектами, часто працював як сценарист власних фільмів.

Emmy Award за телевізійну п’єсу «Eddie» (1958, спільно). Три номінації на BAFTA (зокрема за «The Trials of Oscar Wilde»). Фільми отримували нагороди на міжнародних фестивалях, зокрема в Берліні.

Кен Г’юз мав три шлюби з двома жінками. У 1946–1957 роках був одружений з Шарлоттою Епштейн. У 1970–1976 роках — з Черрі Прайс, у цьому шлюбі народилася донька Мелінда Г’юз, яка стала оперною співачкою. У 1982 році він вдруге одружився з першою дружиною Шарлоттою. Особисте життя включало фінансові труднощі через аліменти. Родина жила переважно в Англії, а пізніше — у США.

Кен Г’юз завершив режисерську кар’єру на початку 1980-х. Останнім повнометражним фільмом стала «Night School» (1981). Останні роки він жив у Лос-Анджелесі з дружиною Шарлоттою. Страждав від хвороби Альцгеймера. Помер 28 квітня 2001 року у віці 79 років у Лос-Анджелесі від ускладнень хвороби Альцгеймера. Сьогодні його пам’ятають насамперед за «Чітті Чітті Банг Банг», який став класикою сімейного кіно, а також за «Процес над Оскаром Вайлдом» і внесок у британське кіно 1960-х.