Катерина Петрашова

Катерина Петрашова народилася в Кам’янці-Подільському, Хмельницька область, Україна, точна дата народження не розголошується публічно, але припускається, що це кінець 1980-х або початок 1990-х років, виходячи з її кар’єрного старту. Вона виросла в творчій атмосфері, де з дитинства захоплювалася театром і музикою, що визначило її шлях до мистецтва. У 2010-х роках вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, який закінчила за фахом акторської майстерності. Під час навчання приєдналася до експериментального театру “ДаХ” (DAKH), де почала розвивати навички в авангардних постановках. Після випуску стала актрисою та музиканткою в остросоціальному кукольному кабаре «ЦеШо» (ЦШо) під керівництвом режисера Влада Троїцького, де поєднує гру, спів і ляльковий театр.

Катерина Петрашова — українська актриса театру, кіно, дубляжу та співачка, відома своєю роботою в авангардному театрі та голосовими ролями в анімації. У театрі вона є ключовою учасницею гурту “ДаХ” (DAKH), де грає в провокативних постановках, таких як “DAKH Daughters”, що поєднують драму, музику та соціальну критику, та кабаре «ЦеШо», де виконує ролі в сатиричних виставах на теми сучасності. У кіно та серіалах з’явилася в епізодах українських драм, як-от “Слуга народу” (гостьова роль) та “Коли ми вдома” (2021), а також у короткометражках про воєнні реалії. Особливу популярність здобула як дублерка: її голосом говорять персонажі в анімаційних фільмах Disney/Pixar, зокрема в “Душа” (2020) та “Лука” (2021), а також у локалізованих версіях серіалів Netflix. Серед знакових проектів — участь у мюзиклах “ДаХ” на міжнародних фестивалях, як-от Edinburgh Fringe, де гурт здобув визнання. Її стиль вирізняється експериментальністю, емоційною інтенсивністю та мультидисциплінарністю, роблячи її однією з яскравих представниць сучасного українського авангарду. У 2024 році з’явилася в документальному проєкті “Ukraїner” про культурну спадщину.

Катерина Петрашова нагороджена премією театрального фестивалю “Київська пектораль” (2018) у номінації “Найкраща жіноча роль” за виступ у постановці “DAKH Daughters” гурту “ДаХ”. Вона також лауреатка міжнародної премії Edinburgh Fringe First Award (2019) як частина ансамблю “ДаХ” за інноваційний підхід до театрального мистецтва. Серед досягнень — визнання від Асоціації дублерів України за внесок у локалізацію анімації (2022), а також номінація на “Золоту дзиґу” за найкращу голосову роль у “Душа” (2021). Петрашова брала участь у благодійних проєктах, за які отримала подяку від Міністерства культури України (2023) за популяризацію українського театру під час війни. Загалом, її кар’єра акцентує на колективних досягненнях гурту, що робить її однією з найвпливовіших у нішевому сегменті.

Про батьків Катерини Петрашової мало публічної інформації: відомо, що сім’я походить з Кам’янця-Подільського, де батьки підтримували її інтерес до мистецтва, але професії не розголошуються; мати, ймовірно, займалася творчістю, а батько — традиційною роботою. У Катерини є молодший брат, з яким вона ділить любов до музики, але деталі про родичів тримаються в приватності через фокус на кар’єрі. Вона не одружена офіційно та не має дітей, наголошуючи в інтерв’ю на важливості незалежності та творчої свободи. Партнером Катерини є музикант з театру “ДаХ”, з яким вони разом створюють спільні проекти, але ім’я не розголошується; пара веде цивільний шлюб з 2020 року та живе в Києві. Під час війни в 2022 році родина евакуювалася до Львова, але повернулася для волонтерської роботи. Катерина пишається українським корінням і часто згадує підтримку сім’ї в складні часи. Загалом, її родинне коло — творча мережа друзів і близьких, де акцент на солідарності та мистецтві.

Станом на грудень 2025 року Катерина Петрашова активно гастролює з театром “ДаХ” Європою, де “DAKH Daughters” виступають на фестивалях у Берліні та Парижі з новими постановками про ідентичність і війну, адаптованими до актуальних подій. У листопаді 2025-го завершила дубляж для українського релізу анімації “Всередині зовні 2” (Inside Out 2), де озвучила одну з нових емоцій, що принесло схвальні відгуки за автентичність. Серед недавніх проектів — участь у мюзиклі “ЦеШо: Війна і мир” (2025), сатиричній інтерпретації Толстого з елементами кабаре, прем’єра якого відбулася в Києві в жовтні. Петрашова також долучається до волонтерських ініціатив, як-от “Театр для ЗСУ”, організовуючи благодійні шоу для збору коштів. Майбутні плани включають тур “ДаХ” у США (2026) та роль у серіалі “Культурний фронт” на Суспільному ТБ про митців під час окупації, зйомки стартують у січні 2026-го. У інтерв’ю “Ukraїner” (жовтень 2025) вона говорила про натхнення від української стійкості та бажання поєднувати театр з музикою в сольному альбомі. Катерина живе в Києві з партнером, уникає соцмереж, черпаючи сили з подорожей і репетицій. Загалом, у свої 30+ років Петрашова фокусується на експериментах, балансуючи між сценою, дубляжем і активізмом, наголошуючи: “Мистецтво — це опір”.