Катерина Крупенникова

Катерина Євгенівна Крупенникова народилась 15 лютого 1940 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія). У дитинстві, з 1942 по 1944 роки, вона була малолітньою в’язницею Саласпилського концтабору під іменем Китті Крупенина. Після звільнення проживала в Ризі у прийомній сім’ї, а у відновленому свідоцтві про народження їй було присвоєно по батькові від імені опікуна. Вона була талановитою акторкою театру та кіно, а також акторкою дубляжу.

Катерина Крупенникова почала зніматися в кіно з 1963 року, дебютувавши у фільмі «Коли казаки плачуть». Вона знялася у таких фільмах, як «Будни уголовного розыска», «Рождённая революцией», «Інспектор», «Два роки над пропастю» та інші. У 1964-1966 роках працювала в Московському театрі імені Ленінського комсомолу, а з 1966 року – на Київській кіностудії імені О. П. Довженка. У 1998 році вона завершила акторську кар’єру.

У 1973 році Катерина Крупенникова отримала звання Заслуженої артистки Української РСР. Інші нагороди та відзнаки наразі невідомі.

Інформація про сімейний стан та дітей Катерини Крупеннікової відсутня у відкритих джерелах. Відомо, що вона провела дитинство у складних умовах, будучи в’язницею концтабору, та виховувалась у прийомній сім’ї. Її походження та родинні зв’язки потребують додаткового дослідження.

Після завершення акторської кар’єри у 1998 році, Катерина Крупенникова переїхала до Лос-Анджелеса, де проживала до своєї смерті. Вона померла 25 червня 2021 року у віці 81 року. Її творчість та внесок у кінематограф залишаються значущими для української та російської культури. На жаль, нових проєктів після 2020 року не було, оскільки вона вже не працювала.