Джин Гарлоу

Джин Гарлоу (справжнє ім’я Гарлін Гарлоу Карпентер) народилася 3 березня 1911 року в Канзас-Сіті, штат Міссурі [citation:1][citation:2][citation:3]. Вона була американською акторкою, яка стала провідним секс-символом початку 1930-х років [citation:1]. За свою коротку дев’ятирічну кар’єру в кіно вона стала однією з найбільших зірок Голлівуду, чий образ витримав випробування часом [citation:1][citation:6]. Акторка померла 7 червня 1937 року у віці 26 років від ниркової недостатності [citation:1][citation:2].

Джин Гарлоу відома як оригінальна “блондинка-бомба” Голлівуду, яка задала стандарт для наступних секс-символів, таких як Мерилін Монро [citation:1][citation:3]. Свою кар’єру вона розпочала з епізодичних ролей, а справжній прорив стався завдяки головній ролі у фільмі Говарда Г’юза “Пекельні янголи” (Hell’s Angels, 1930) [citation:2][citation:5][citation:7]. Вона запам’яталася своєю екранною персоною “Сміюча вамп” та комедійним талантом у таких стрічках студії MGM, як “Червонопика” (Red-Headed Woman, 1932), “Червоний пил” (Red Dust, 1932) з Кларком Гейблом, “Вечеря о восьмій” (Dinner at Eight, 1933) та “Бомба” (Bombshell, 1933) [citation:1][citation:2][citation:4]. Її останнім фільмом стала стрічка “Саратога” (Saratoga, 1937), яку завершували з використанням дублерки після її раптової смерті, і він став найкасовішим фільмом її кар’єри [citation:2][citation:4].

За внесок у кіномистецтво Джин Гарлоу посмертно удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави [citation:6]. У 1999 році Американський інститут кіномистецтва поставив її на 22 місце у своєму списку найбільших жіночих легенд класичного голлівудського кіно [citation:1][citation:6][citation:10]. Незважаючи на величезну популярність, за життя вона не отримала жодної конкурсної кінопремії.

Джин Гарлоу була донькою дантиста Монта Клера Карпентера та Джин По Карпентер [citation:2][citation:6][citation:8]. Її мати походила з заможної родини рієлтора Скіпа Гарлоу, і шлюб був влаштований батьком нареченої [citation:6][citation:8]. Акторка вперше одружилася у 16 років, у 1927 році, з Чарльзом Макгрю, з яким розлучилася в 1929 році [citation:2][citation:4]. У липні 1932 року вона вийшла заміж за продюсера MGM Пола Берна, який покінчив життя самогубством через два місяці після весілля [citation:2][citation:4][citation:5]. Восени 1933 року одружилася з оператором Гарольдом Россоном, але шлюб тривав лише вісім місяців [citation:2][citation:4]. З 1934 року до своєї смерті вона перебувала у стосунках з актором Вільямом Пауеллом [citation:1]. Власних дітей акторка не мала.

Джин Гарлоу пішла з життя у 1937 році, однак її культурний вплив триває десятиліттями. Її образ і прізвисько “блондинка-бомба” стали архетипом для багатьох наступних акторок [citation:3][citation:9]. Вона згадується у пісні Мадонни “Vogue” (1990) серед інших ікон золотої доби Голлівуду [citation:10]. Фільми за її участю продовжують виходити на DVD та Blu-ray, а її біографії залишаються бестселерами. Акторка вважається однією з найтрагічніших постатей раннього Голлівуду, чия стрімка кар’єра була обірвана хворобою у найяскравіший момент [citation:1][citation:3]. Її життя та смерть стали темами численних документальних фільмів та художніх біографічних стрічок, зокрема “Harlow” (1965) з Керрол Бейкер.