Джеймс Волл

Джеймс Ерл «Джиммі» Волл (James Earl Wall) – легендарний американський телевізійний діяч, актор, танцюрист і один із перших успішних афроамериканських стейдж-менеджерів (керівників знімального майданчика та ефіру) на великому телебаченні. Народився 12 грудня 1917 року в місті Вілмінгтон (Північна Кароліна), а виріс у Брукліні, Нью-Йорк. Волл був надзвичайно освіченою людиною: навчався в Колумбійському та Нью-Йоркському університетах і володів шістьма мовами (зокрема французькою, іспанською та ідишем). Його творчий шлях розпочався з танців та виступів на радіо. Під час Другої світової війни він служив в армії США, де дослужився до звання майстер-сержанта і виступав перед солдатами для підняття бойового духу. Повернувшись із фронту, він підкорив Бродвей, а згодом став невіддільною частиною «золотої епохи» американського телебачення на каналі CBS.

Найбільшу акторську славу Джеймс Волл здобув завдяки ролі капітана-вчителя містера Бакстера (Mr. Baxter) у популярній дитячій телепередачі «Капітан Кенгуру» (Captain Kangaroo), де він знімався з 1968 по 1979 роки (і з’явився знову в 1981-му). Волл особисто переконав продюсерів запровадити у шоу першого постійного персонажа-афроамериканця, щоб підтримати расову різноманітність на ТБ, але все одно проходив жорсткий кастинг на загальних умовах.

За лаштунками його вплив був ще більшим. Протягом десятиліть Волл виступав головним стейдж-менеджером для найважливіших програм CBS. Він керував прямими ефірами легендарних новинних програм «CBS Evening News» з Волтером Кронкайтом та Деном Разером, а також брав участь у створенні культового аналітичного шоу «60 хвилин» (60 Minutes). Волл стояв біля керма трансляцій історичних подій: перших польотів NASA в космос (включаючи орбіту Джона Гленна) та похорону Мартіна Лютера Кінга у 1968 році. Крім того, він установив абсолютний рекорд, виступаючи незмінним керівником майданчика протягом 41 року поспіль на трансляціях тенісного турніру US Open.

Професійний внесок Джеймса Волла у розвиток телебачення та медіаіндустрії був відзначений вищою гільдійською нагородою США. У 1994 році Гільдія режисерів Америки вручила йому престижну премію імені Франкліна Дж. Шеффнера (Franklin J. Schaffner Achievement Award) за видатні життєві досягнення та неоціненний внесок у координацію прямих трансляцій, роботу режисерської команди і розвиток телевізійного мистецтва. Його поважали всі топові ведучі та режисери країни за залізне самовладання під час найскладніших прямих ефірів.

Джеймс Волл виріс у працьовитій родині (його батько був перукарем). У приватному житті актор і режисер віддавав перевагу стабільності та спокою. Протягом 1950-х років він перебував у шлюбі з Верін Франклін (Verine Franklin). Попри свою публічну роботу на телебаченні та в театрі, Волл не любив галасу навколо своєї персони і весь вільний час проводив у родинному колі в Нью-Йорку, де захоплювався вивченням мов і літератури.

Джеймс Волл залишався вірним своїй професії до глибокої старості, продовжуючи співпрацювати з телеканалом CBS у напіввідставці аж до 2009 року (коли йому було вже 91). 27 жовтня 2010 року великий майстер тихо помер уві сні у своєму будинку на Мангеттені у віці 92 років. Сьогодні його спадок живе як взірець професіоналізму. Інтерв’ю з ним зберігаються в Архіві американського телебачення як унікальне історичне свідчення про те, як створювалося сучасне ТБ і як афроамериканські митці виборювали своє право на професійне визнання на екрані та за лаштунками.