Ів Монтан

Ів Монтан (справжнє ім’я — Іво Ліві) народився 13 жовтня 1921 року в місті Монсуммано-Альто, провінція Пістоія, регіон Тоскана, Італія. У 1923 році, коли йому було два роки, його сім’я (батьки-комуністи єврейського походження) емігрувала до Франції через фашистський режим Муссоліні та оселилася в Марселі. Він зростав у бідній робітничій родині, рано почав працювати, щоб допомагати батькам. У підлітковому віці захопився музикою, танцями та кіно, що згодом визначило його кар’єру. Французьке громадянство отримав у 1929 році разом із сім’єю.

Ів Монтан — легендарний французький шансоньє, актор кіно та естрадний артист. Він став одним із найяскравіших представників французької естради середини XX століття завдяки потужному голосу, харизмі та соціально зарядженому репертуару. Найвідоміші пісні: «Les Feuilles mortes» (Осіннє листя), «C’est si bon», «La Bicyclette», «Padam Padam», «Sous le ciel de Paris». У кіно зіграв понад 50 ролей, зокрема у фільмах «Признайся, коли любиш мене» (1956), «Прибуття в Париж» (1959), «Признайся, коли любиш мене» (1960), «Зізнання» (1970) Коста-Гавраса, «Пригода є пригодою» (1972), «Війна поліції» (1982). Його дует із Сімоною Сіньйоре став однією з найвідоміших пар французького кіно та естради. Монтан був символом лівих поглядів, протесту та романтичного гуманізму в мистецтві.

Приз за найкращу чоловічу роль на Каннському кінофестивалі (1976) за фільм «Признайся, коли любиш мене» (La Victoire en chantant).
Почесний «Сезар» за внесок у французьке кіно (після смерті).
Орден Почесного легіону (офіцер).
Багаторазовий лауреат премій французької естради та театру.
Золотий диск за продажі понад мільйон копій альбому з піснею «Les Feuilles mortes».
Визнання як один із найвпливовіших шансоньє XX століття у Франції та світі.

Батьки — Джузеппе Ліві та Гіларіна Ліві (дівоче прізвище Гіларіна Карпінеллі), італійські емігранти-комуністи. Був старшим із трьох синів (брати: Жюльєн та Жак). Перший шлюб з актрисою та співачкою Едіт Піаф (1949–1951) завершився розлученням. У 1951 році познайомився з Сімоною Сіньйоре, з якою прожив у цивільному шлюбі до її смерті в 1985 році. Дітей у пари не було, але Монтан був близький до доньки Сімони від попереднього шлюбу — Катрін Аллегре. У 1988 році, вже після смерті Сімони, одружився з Кароль Букет, з якою розлучився через кілька років. У 1980-х роках мав позашлюбного сина — Валері Жиро, про існування якого дізнався лише наприкінці життя (пізніше підтверджено ДНК-тестом після його смерті).

Ів Монтан помер 9 листопада 1991 року в Парижі від серцевого нападу у віці 70 років, відразу після зйомок у фільмі «IP5: Острів диявола». Похований на кладовищі Пер-Лашез поруч із Сімоною Сіньйоре. Після його смерті вийшло багато посмертних збірок пісень і документальних фільмів про його життя. Його пісні, особливо «Les Feuilles mortes», залишаються класикою світової естради та продовжують виконуватися багатьма артистами. Образ Монтана як символу післявоєнної Франції, лівих ідей і романтичного протесту досі живий у французькій культурі. Його репертуар регулярно транслюється на радіо та входить до навчальних програм з історії французької музики. Документальний фільм «Ів Монтан: Життя в піснях» та численні біографії підтримують інтерес до його творчості.