Ісак Шмарук

Ісак Петрович Шмарук народився 22 серпня 1910 року в місті Ніжин Чернігівської губернії (нині Чернігівська область) в родині службовця тютюнової фабрики. У 1934 році закінчив режисерський факультет Київського інституту кінематографії. З 1935 року працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Брав участь у радянсько-німецькій війні. Помер 1 серпня 1986 року в Києві.

Ісак Шмарук — український радянський кінорежисер, відомий своїми роботами на Київській кіностудії імені О. Довженка. Серед найвідоміших фільмів — «Доля Марини» (1953, спільно з Віктором Івченком), «Украдене щастя» (1952, спільно з Гнатом Юрою), «Фараони» (1964), «Чому посміхаються зорі» (1966). Його стрічки відзначаються глибоким показом людських доль, колгоспного життя та класичних літературних творів. Фільм «Доля Марини» був номінований на Гран-прі Каннського кінофестивалю 1954 року.

Орден Вітчизняної війни II ступеня. Номінація на Гран-прі 7-го Каннського міжнародного кінофестивалю за фільм «Доля Марини» (1954).

Ісак Шмарук був одружений з кінорежисеркою Суламіф Мойсеївною Цибульник. Подружжя виховало сина. Подробиці про батьків Ісака відомі частково: народився в родині Пейсаха-Герша Іцковича Шмарука та Гени Мееровни Шмарук. Родина жила в Києві. Актриса та режисерка Суламіф Цибульник була його дружиною до кінця життя Ісака.

Ісак Шмарук помер 1 серпня 1986 року в Києві і похований на Байковому кладовищі. Його фільми залишаються класикою українського радянського кіно і продовжують вивчатися в кінематографічних закладах. Сучасні глядачі можуть ознайомитися з його роботами через архіви та реставровані видання. Нових проектів немає, оскільки режисер відійшов у вічність понад 35 років тому.