Ірина Смирнова

Ірина Миколаївна Смирнова народилася 24 березня 1951 року в Україні (точне місце народження в джерелах не уточнюється, ймовірно, в Києві чи регіоні). Вона виросла в радянський період і здобула освіту в Київському державному художньому інституті. Працювала на студії «Київнаукфільм» та «Укранімафільм». Померла 1 січня 2024 року у віці 72 років. Її кар’єра охоплювала понад 40 років у українській анімації, де вона стала однією з ключових постатей. Заслужений художник України (2010).

Ірина Смирнова відома як режисерка та художниця-постановниця українських анімаційних фільмів. Серед її робіт — короткометражки «Птахи» (2013, за власним сценарієм, студія «Укранімафільм»), «Histoire d’une chèvre» (1995, Франція-Україна), а також участь у створенні інших проєктів як аніматорка, операторка-постановниця та сценаристка. Її стиль відзначається авторським підходом, поетичністю, використанням різних технік (малювальна анімація, паперова тощо) та глибокими темами (природа, життя, філософія). Фільм «Птахи» отримав визнання як сучасна українська анімація з підтримкою Держкіно. Вона працювала над візуальними ефектами та постановкою в кількох стрічках. Її творчість входить до золотого фонду української анімації.

Ірина Смирнова — Заслужений художник України (2010). Конкретних інших державних премій чи індивідуальних нагород не зафіксовано в публічних джерелах, але її фільми демонструвалися на міжнародних фестивалях (наприклад, у Франції). Роботи включалися до програм сучасної української анімації та ретроспектив (Довженко-Центр, LINOLEUM). Визнання приходить через внесок у розвиток національної анімаційної школи та авторські короткометражки.

Інформація про родину Ірини Смирнової публічно не розкривається в доступних джерелах. Дані про батьків, чоловіка, дітей чи партнера відсутні в біографічних матеріалах, Вікіпедії чи кіно-базі даних. Вона не робила акценту на особистому житті в інтерв’ю чи публікаціях. Ймовірно, тримає приватність, зосереджуючись на професійній діяльності в анімації. Немає згадок про сімейні зв’язки з іншими діячами кіно.

Ірина Смирнова померла 1 січня 2024 року, тому наразі її спадщина живе через архіви та покази фільмів. У 2025–2026 роках її роботи продовжують демонструватися в ретроспективах української анімації (наприклад, на фестивалях LINOLEUM, у Довженко-Центрі чи онлайн). Фільм «Птахи» доступний на YouTube та платформах, де збирає перегляди. У 2023 році, ще за життя, вона потребувала допомоги після важкої операції (збір коштів від спільноти кінематографістів). Нових проєктів немає, але її внесок у анімацію згадується в статтях про українське кіно. У 2026 році можливі ювілейні покази чи включення до програм фестивалів.