Ірина Правило

Ірина Олександрівна Правило – яскрава українська кінорежисерка, сценаристка, продюсерка, перша в Україні докторка мистецтва в галузі аудіовізуального мистецтва та виробництва (2023), доцентка кафедри режисури та драматургії кіно і телебачення КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого. Вона народилася 24 вересня 1987 року. Ірина є ученицею видатних майстрів Миколи Мерзлікіна та Василя Вітра. Вона є співзасновницею кінопродакшену Right Time Studios, членкинею Національної спілки кінематографістів України та відомою активісткою культури, чий творчий метод базується на глибокому психологізмі, дослідженні національних традицій та унікальній естетиці візуальної мови.

Ірина Правило здобула широке визнання завдяки створенню масштабної міжнародної кінотрилогії «Моє дитинство», над якою працювала понад шість років, залучаючи непрофесійних акторів з різних країн:

• «Кров» (2010) — перша частина трилогії, знята за мотивами оповідання грузинського письменника Нодара Думбадзе в Західній Грузії (Гурія). Це перший за часи незалежності міжнародний кінопроєкт «Україна-Грузія», ініційований українською стороною, знятий на класичну чорно-білу 35-мм плівку Kodak.

• «Мужицький ангел. Різдвяна історія» (2013) – друга частина трилогії, зворушлива різдвяна драма за мотивами оповідання класика української літератури Степана Васильченка.

• «Мій університет» (2014) – фінальна частина проєкту, знята в Італії.

Також відома своєю бакалаврською роботою «Сонет 132» (2009) за оповіданням С. Васильченка «Московський ґедзь» (присвячена мовному питанню за часів хрущовської відлиги) та дебютною курсовою стрічкою «Годинничок» (2005) про депортацію народів у 40-х роках XX століття. Окрім ігрового кіно, вона керувала знаковими культурно-документальними та медійними проєктами, серед яких серія сюжетів «Метамісто: СХІД» (у прифронтових містах, 2017), «Шляхами мандрівної капели. Розстріляні голоси» (2019) та етнографічний проєкт «Світи. Народи. Історія кримських татар» (2021).

Професійні здобутки Ірини Правило відзначені на найвищому державному та міжнародному рівнях. Вона нагороджена Орденом Честі від Президента Грузії за вагомий особистий внесок у розвиток та зміцнення культурного співробітництва між Україною та Грузією. Також у її скарбниці – Гран-прі Міжнародного фестивалю «St. Andrew’s Cross» (Грузія), престижний Спеціальний диплом «За виразну кінематографічну мову» 41-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», Золота медаль Національної академії мистецтв України «За значні творчі досягнення» та медаль Президента Республіки Італія Джорджо Наполітано «За внесок у розвиток кіномистецтва», яку її майстерня виборола на кінофорумі в Монтекатіні.

Ірина Правило належить до діячів культури, які фокусують увагу суспільства та засобів масової інформації виключно на своїй мистецькій, науковій, викладацькій та громадській діяльності. Вона не робить особисте життя, сімейний стан чи родинні стосунки предметом публічного обговорення. Її справжньою творчою родиною є колеги з кінокомпанії Right Time Studios, однодумці з ГО «Конгрес активістів культури», а також численні талановиті студенти-магістри театрального університету ім. Карпенка-Карого, яким вона передає унікальні секрети та традиції української режисерської школи.

Сьогодні Ірина Правило перебуває на піку своєї творчої та наукової кар’єри. Вона активно поєднує викладацьку та художню діяльність у КНУТКіТ як художній керівник режисерських курсів. Важливою подією став вихід її дебютного повнометражного документального фільму «Квіти на темному тлі» (2025), присвяченого подіям і першому етапу деокупації Київщини після початку повномасштабного російського вторгнення. Стрічка здобула міжнародне визнання, отримавши престижну нагороду «Найкращий міжнародний документальний фільм» на Carmel International Film Festival у США. Ірина також активно залучена до експертної діяльності, співпрацюючи з Українським культурним фондом та іншими інституціями як авторитетна фахівчиня у сфері кінематографії та культурного менеджменту.