Ірина Кодьман

Ірина Кодьман народилася в 1995 році в Києві, Україна, точна дата не розголошується публічно, але припускається осінь чи зима, виходячи з її шкільних років. Вона виросла в творчій сім’ї, де з дитинства захоплювалася театром і кіно, відвідуючи місцеві студії та фестивалі. У 2013 році вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого на акторський факультет, який закінчила у 2017 році за курсом Тамари Загорської. Під час навчання дебютувала в студентських постановках і короткометражках, що заклало основу для професійної кар’єри.

Ірина Кодьман — молода українська актриса театру та кіно, відома ролями в сучасних драмах і серіалах, що торкаються тем молодості, сім’ї та суспільних змін. Її прорив стався в 2019 році з роллю студентки в серіалі “Скажене весілля 2”, де вона зіграла подругу головної героїні, демонструючи харизму та емоційну глибину. Серед відомих проектів — роль молодої мами в драмі “Вечірня школа” (2021) на 1+1, епізод у комедії “Великий ґудзик” (2022) та головна роль у короткометражці “Невидимий” (2023), яка виграла фестиваль “Молодість”. У театрі вона грає в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, зокрема у виставах “Сімейний альбом” та “Майже Марлен”. Її стиль вирізняється натуральністю, вмінням передавати внутрішні конфлікти та підтримкою українських проектів під час війни. У 2024 році з’явилася в серіалі “Довбуш” у ролі селянки.

Ірина Кодьман отримала премію “Сонячний зайчик” за найкращу молодіжну роль у короткометражці “Невидимий” на фестивалі “Молодість” (2023). Вона також лауреатка театральної премії “Київська пектораль” у номінації “Дебют” за роль у виставі “Сімейний альбом” (2022). Серед досягнень — номінація на “Золоту дзиґу” за внесок у молоде кіно (2024) та подяка від Міністерства культури України за участь у благодійних проектах для ЗСУ. Загалом, у 30 років вона визнана одним з перспективних талантів українського кіно.

Батьками Ірини Кодьман є мати, вчителька літератури, яка надихала доньку на читання та театр, та батько, інженер, що підтримував її вибір професії, попри побоювання за стабільність. У Ірини є молодший брат, з яким вони близькі, часто подорожують разом; брат вивчає IT і допомагає з технічними аспектами її проектів. Сім’я пережила евакуацію з Києва в 2022 році, але повернулася, зберігаючи теплі стосунки. Ірина не одружена офіційно, але з 2020 року в цивільному шлюбі з колегою-актором з театру на лівому березі; пара не має дітей, фокусуючись на кар’єрі, але планує сім’ю в майбутньому. Вона пишається підтримкою родини під час війни та часто ділиться сімейними фото в Instagram. Родина живе в Києві, ведучи скромне життя з акцентом на культурні традиції.

Станом на грудень 2025 року Ірина Кодьман активно працює в театрі на лівому березі, де задіяна в новій постановці “Війна і мир: український погляд” (прем’єра листопад 2025), адаптованій до сучасних реалій. У кіно вона завершила зйомки у серіалі “Київські таємниці” (2026) на Суспільному, де грає журналістку, що розслідує корупцію. Серед недавніх проектів — участь у документальному фільмі “Голоси війни” (2025), де актриси діляться досвідом. Кодьман також веде майстер-класи для молоді в Карпенка-Карого та волонтерить, організовуючи благодійні спектаклі для ЗСУ. Майбутні плани включають роль у міжнародному копродукційному фільмі “Європа без кордонів” (2026) з польськими колегами та сольний перформанс про жіночу ідентичність. У інтерв’ю “Суспільне Культура” (жовтень 2025) вона наголошувала на важливості мистецтва як терапії: “Кіно лікує рани”. Ірина живе в Києві з партнером, уникає соцмереж, черпаючи натхнення з подорожей та книг. Загалом, у 30 років вона балансує кар’єру з активізмом, прагнучи глобального визнання для українського кіно.