Ількер Чатак

Ількер Чатак народився 11 січня 1984 року в Берліні в родині турецьких іммігрантів [citation:5][citation:8]. У 12 років він переїхав з родиною до Стамбула, де закінчив посольську школу [citation:5][citation:8]. Після повернення до Німеччини Чатак здобув ступінь бакалавра з кіно- та телережисури в Берліні (2009), а потім магістра в Гамбурзькій медіашколі (2012–2014) [citation:5][citation:8]. Його дід приїхав до Німеччини в 1960-х як заводський робітник, і Чатак часто згадує цей шлях як джерело натхнення [citation:2].

Ількер Чатак найбільш відомий як режисер фільму ‘Вчительська’ (‘The Teachers‘ Lounge’, 2023), який отримав номінацію на премію ‘Оскар’ як найкращий міжнародний фільм [citation:1][citation:8]. У 2026 році його стрічка ‘Жовті листи’ (‘Yellow Letters’) здобула ‘Золотого ведмедя’ на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі [citation:5][citation:8]. Ранні роботи режисера — короткометражки ‘Де ми є’ (2014) та ‘Вірність’ (2015) — отримали нагороди на кінофестивалі Max-Ophüls-Preis, а остання з них виграла студентський ‘Оскар’ [citation:5][citation:8]. Його перший повнометражний фільм ‘Колись у країні індіанців’ вийшов у 2017 році [citation:5]. У фільмографії режисера також стрічки ‘Я був, я є, я буду’ (2019) та ‘Розмиті лінії’ (2020), які отримали німецькі кінонагороди [citation:5][citation:8].

У 2026 році Ількер Чатак отримав ‘Золотого ведмедя’ на Берлінському кінофестивалі за фільм ‘Жовті листи’ [citation:5][citation:8]. Його фільм ‘Вчительська’ (2023) здобув п’ять Німецьких кінопремій, зокрема за найкращий фільм, режисуру та сценарій, а також був номінований на ‘Оскар’ [citation:1][citation:5][citation:8]. У 2020 році стрічка ‘Я був, я є, я буду’ отримала ‘Бронзову Лолу’ на Німецькій кінопремії [citation:1]. Короткометражний фільм ‘Вірність’ (2015) виграв ‘Золоту студентську премію Оскар’ [citation:1][citation:5].

Ількер Чатак народився в родині турецьких іммігрантів, які приїхали до Німеччини в 1960-х роках [citation:2][citation:8]. Він є єдиною дитиною в сім’ї, і для його батьків, які не мали вищої освіти, навчання сина в університеті було надзвичайно важливим [citation:2]. У 12 років Ількер разом із родиною переїхав до Стамбула, де прожив кілька років [citation:5][citation:8]. Режисер одружений з Айдою Мер’єм Чатак, разом із якою він писав сценарій до фільму ‘Жовті листи’ [citation:6]. Інформація про дітей режисера залишається закритою, оскільки він воліє не розголошувати подробиці особистого життя.

Наразі Ількер Чатак продовжує активно працювати над новими кінопроєктами. Його останній фільм ‘Жовті листи’ (2026) отримав головний приз Берлінського кінофестивалю та вийшов у німецький прокат [citation:5]. Режисер анонсував екранізацію роману-лауреата Букерівської премії ‘Flesh’ (‘Тіло’) угорсько-британського письменника Девіда Салая [citation:3]. Для роботи над цим проєктом Чатак планує вивчити угорську мову, щоб глибше зануритися в матеріал [citation:3]. Попри пропозиції від великих голлівудських студій після успіху ‘Вчительської’, режисер обирає проєкти, які дозволяють йому зберігати творчу незалежність [citation:6]. У червні 2024 року Чатака запросили стати членом Академії кінематографічних мистецтв і наук (AMPAS) [citation:8].