Гнат Юра

Гнат Петрович Юра (також відомий як Ігнатій Петрович Юра) народився 27 грудня 1887 року (8 січня 1888 за новим стилем) у селі Федвар Олександрійського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині село Підлісне Кропивницького району Кіровоградської області, Україна). Він походив із селянської родини, де акторські здібності проявилися рано завдяки творчій атмосфері. У 1898 році закінчив земську школу, працював писарем у нотаріальній конторі, а сценічну діяльність розпочав у 1904 році в аматорському гуртку. Його життя було тісно пов’язане з українським театром, де він став одним із ключових діячів радянського періоду.

Гнат Юра — видатний український радянський театральний режисер, актор театру та кіно, педагог, фундатор і багаторічний художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (1920–1961). Він очолював театр понад 40 років, поставив близько 100 вистав, зібрав зіркову трупу (Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Микола Яковченко та інші). Серед найвідоміших ролей — браві солдат Швейк (вистава «Пригоди бравого вояка Швейка»), Терешко («Суєта» Івана Карпенка-Карого), ролі в п’єсах Володимира Винниченка, класиків та радянських драматургів. У кіно знімався в фільмах «Кармелюк» (1938), «Прометей» (1936), «Тарас Шевченко» та інших. Він перетворив провінційну трупу на один із провідних театрів України, поєднуючи реалістичну традицію з поетичним театром.

Гнат Юра — Народний артист СРСР (1940), Народний артист УРСР. Двічі лауреат Сталінської премії (1949, 1951). Нагороджений трьома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани» та медалями. Театр імені Івана Франка за його керівництва отримав статус Народного театру УРСР. Його внесок у розвиток українського театру визнаний на державному рівні, хоча в радянський період були й складні моменти, пов’язані з репресіями та критикою.

Гнат Юра народився в селянській родині Петра Мусійовича та Меланії Григорівни Юрів. У родині було кілька акторів: брати Терентій Юра (народний артист УРСР) та Олександр Юра-Юрський (народний артист УРСР), сестра Тетяна Юрівна (заслужена артистка УРСР). Театр імені Франка став фактично родинною справою — тут грали брати з дружинами, сестра з чоловіком, а мати допомагала з побутом. Гнат був одружений з акторкою Ольгою Рубчаківною. У них був єдиний син Юрій (1924—2021). Поруч з Гнатом Петровичем на Байковому кладовищі в Києві поховані дружина та син. Родина Юрів дала українському театру цілу плеяду митців.

Гнат Юра помер 18 січня 1966 року в Києві у віці 78 років. Його спадщина живе й досі: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка залишається одним із провідних в Україні, а його ім’ям названо вулицю в Києві (з 1967 року), встановлено пам’ятник у сквері біля театру (2011, у ролі Швейка), меморіальну дошку на будинку в Києві та пам’ятник на батьківщині в селі Підлісне. Театр у Олександрії пов’язаний з початком його кар’єри. У 2023–2026 роках продовжуються відзначення ювілеїв (135 років з дня народження тощо), публікуються спогади та дослідження про його життя. Його вистави, зокрема «Мартин Боруля», досі транслюються по телебаченню, а внесок у реалістичний український театр вивчається в театральних інститутах.