Гелл Джонсон

Холл Джонсон (Hall Johnson, повне ім’я Francis Hall Johnson) народився 12 березня 1888 року в Атенс, штат Джорджія, США. Він виріс у південних штатах у родині афроамериканського священика та музиканта. Його батько був методистським пастором і водночас диригентом церковного хору, що значною мірою вплинуло на музичне виховання хлопчика. Холл навчався музиці з дитинства, грав на скрипці, а згодом освоїв фортепіано та орган. Він здобув вищу освіту в Університеті Пенсільванії та консерваторії Філадельфії, а також вивчав композицію та диригування в Нью-Йорку.

Холл Джонсон — американський композитор, диригент, аранжувальник і музичний педагог, один із найвизначніших діячів афроамериканської хорової музики XX століття. У 1925 році він заснував знаменитий Hall Johnson Negro Choir (пізніше — Hall Johnson Choir), який став першим професійним афроамериканським хором у США і прославився виконанням спіричуелс, госпелу та народних пісень. Хор брав участь у бродвейських постановках, зокрема у легендарному мюзиклі «Porgy and Bess» Джорджа Гершвіна (1935). Джонсон також аранжував музику для фільмів Голлівуду: «Lost Horizon» (1937), «The Green Pastures» (1936), «Cabin in the Sky» (1943), «Song of the South» (1946). Він автор численних обробок спіричуелс, які стали класикою хорового репертуару. Його внесок у збереження та популяризацію афроамериканської народної музики вважається історично важливим.

Холл Джонсон отримав численні визнання за свій внесок у музику. У 1940-х–1950-х роках його хор і обробки відзначалися критиками та отримували високі оцінки в музичному світі. У 1951 році він був нагороджений премією від NAACP за внесок у розвиток афроамериканської культури. У 1965 році отримав почесний докторський ступінь від Університету Лінкольна. Після його смерті його ім’я було увічнене в Залі слави афроамериканської музики та хорового мистецтва. Його аранжування спіричуелс досі виконуються по всьому світу і вважаються еталонними.

Холл Джонсон народився в родині методистського пастора Вільяма Джонсона та його дружини. Він був одним із кількох дітей у сім’ї. Інформація про його власне сімейне життя обмежена: він не мав дітей і не був одружений у традиційному розумінні (деякі джерела припускають, що він жив сам або мав близькі дружні стосунки в музичному середовищі). Його найближчим оточенням протягом життя залишалися учасники хору та музична спільнота. Холл Джонсон вів досить закрите особисте життя, присвячуючи себе музиці та вихованню молодих музикантів. Деталі про родичів чи приватні стосунки публічно майже не розголошувалися.

Холл Джонсон помер 19 січня 1970 року в Нью-Йорку у віці 81 року. На 2026 рік він є класиком американської музики XX століття. Його хорові обробки спіричуелс («Ain’t Got Time to Die», «Roll, Jordan, Roll», «Fix Me, Jesus», «I’ve Been ’Buked») продовжують виконуватися професійними та аматорськими хорами по всьому світу. Його спадщина зберігається через видання нот, архівні записи Hall Johnson Choir та документальні фільми. У 2020-х роках його ім’я регулярно згадується в контексті святкування афроамериканської музичної спадщини, зокрема під час Black History Month. Нові покоління хорових диригентів вивчають його аранжування як класичні зразки жанру.