Геді Ламарр

Гедді Ламарр народилася 9 листопада 1914 року у Відні, Австро-Угорщина (нині Австрія), у заможній єврейській родині. Батько Еміль Кіслер був банкіром, мати Гертруда Лихтер була піаністкою. З дитинства проявляла інтерес до науки, техніки та мистецтва, відвідувала театр і отримувала приватні уроки. У 16 років дебютувала в кіно, а в 1933 році зіграла головну роль у чеському фільмі «Екстаз» (Ecstasy), який став скандальним через відверті сцени. У 1937 році втекла від шлюбу з австрійським мільярдером Фріцем Мандлем до Голлівуду, де змінила ім’я на Гедді Ламарр і підписала контракт з MGM.

Гедді Ламарр найбільш відома як одна з найкрасивіших актрис Золотої ери Голлівуду 1930–1950-х років. Вона зіграла в понад 30 фільмах, серед яких «Алжир» (1938), «Бум на Балі» (1942), «Самсон і Даліла» (1949, головна роль Даліли), «Зонґа» (1940), «Комедіанти» (1947) та «Моя улюблена блондинка» (1942). Її краса часто порівнювалася з Гретою Гарбо та Марлен Дітріх, а її образ став прототипом для персонажа Снігової Королеви в мультфільмі Disney «Біло-сніжка і сім гномів» (1937). Крім акторства, вона є співавторкою патенту на «техніку перемикання частот» (frequency-hopping spread spectrum, 1942), яка стала основою сучасних технологій Wi-Fi, Bluetooth, GPS та мобільного зв’язку. Цей винахід вона розробила разом з композитором Джорджем Антейлом під час Другої світової війни для захисту радіокерованих торпед від перешкод.

Гедді Ламарр не отримувала великих акторських премій під час кар’єри (Оскар, Золотий глобус), але її краса та харизма зробили її однією з найвідоміших зірок Голлівуду. У 2014 році (посмертно) вона була введена до Національної зали слави винахідників США за внесок у технологію перемикання частот. У 2019 році її внесок у винахідництво був відзначений премією від IEEE та інших технічних організацій. У 1997 році вона отримала премію EFF Pioneer Award за внесок у сучасні комунікації. У 2014 році Google присвятив їй doodle до 100-річчя від дня народження. Її історія набула популярності після документального фільму «Bombshell: The Hedy Lamarr Story» (2017).

Гедді Ламарр народилася в родині Еміля Кіслера та Гертруди Лихтер. У неї була старша сестра. Вона була одружена шість разів: перший шлюб — з Фріцем Мандлем (1933–1937, розлучення через його нацистські симпатії), другий — з Джином Маркі (1939–1941), третій — з Джоном Лодером (1943–1947, двоє дітей: син Ентоні та донька Деніз), четвертий — з Ернестом Стауффером (1951–1952), п’ятий — з В. Говардом Лі (1953–1960), шостий — з Льюїсом Дж. Бойсом (1963–1965). Від шлюбу з Джоном Лодером народилися двоє дітей: син Ентоні Лодер (нар. 1947) та донька Деніз Лодер (нар. 1945). Діти жили з батьком після розлучення. Гедді мала напружені стосунки з дітьми в пізні роки життя через її проблеми з психічним здоров’ям та залежністю.

Гедді Ламарр померла 19 січня 2000 року в Альтамонті-Спрингс, штат Флорида, США, у віці 85 років від серцевої недостатності. Прах розвіяний у Віденському лісі в Австрії. Станом на січень 2026 року її спадщина як актриси та винахідниці продовжує жити: документальний фільм «Bombshell: The Hedy Lamarr Story» (2017) та біографічні книги залишаються популярними, її патент на технологію перемикання частот використовується в мільярдах пристроїв щодня. У 2025 році вийшла нова біографічна книга «Hedy Lamarr: The Most Beautiful Woman in Film» з оновленими матеріалами, а також планується серіал про її життя від Netflix (анонсовано в 2024 році, зйомки очікуються в 2026–2027). Її ім’я носить астероїд 32730 Lamarr, а в Австрії та США проводяться заходи до її пам’яті.