Гарріс Дікінсон

Гарріс Дікінсон народився 24 червня 1996 року в Лейтонстоуні, Східний Лондон, Англія, у робочій родині, де батько працював соціальним працівником, а мати — перукарем. Він виріс у передмісті Хайамс-Парк, де стикався з викликами, такими як злочинність у районі, включаючи крадіжки автомобілів та пограбування дому. Дікінсон відвідував академію RAW у Лондоні, де розвинув пристрасть до акторства, але в 17 років покинув школу, вивчаючи кіно та театр, і ледь не приєднався до Королівських морських піхотинців. Замість цього, за порадою тренера, повернувся до театру, виконавши роль у п’єсі “Ангели” в Національному театрі у 2014 році. Його справжнє ім’я — Гарріс Дікінсон, і він є наймолодшим з чотирьох братів і сестер.

Гарріс Дікінсон — британський актор, сценарист, режисер, який здобув визнання завдяки ролям у незалежному кіно та блокбастерах, демонструючи версатильність від драматичних до комедійних персонажів. Його прорив стався з головною роллю Френкі, молодого чоловіка з сексуальними проблемами, у драмі “Пляжні щури” (Beach Rats, 2017) Елізи Гіттман, за яку він отримав номінацію на Independent Spirit Award за найкращу чоловічу роль. Серед найвідоміших проектів — серіал “Довіра” (Trust, 2018), де він зіграв Джона Пола Гетті III; принца в “Малефісента: Владіниця зла” (Maleficent: Mistress of Evil, 2019); Конрада Оксфорда в “Королі” (The King’s Man, 2021); моделі Карла в сатиричній комедії “Трикутник смутку” (Triangle of Sadness, 2022), що виграла “Золоту пальмову гілку” в Каннах; рестлера Девіда фон Еріха в “Залізний кіготь” (The Iron Claw, 2023); та молодого коханця в еротичній драмі “Дитиночка” (Babygirl, 2024) з Ніколь Кідман. У 2023 році він знявся в мінісеріалі “Вбивство наприкінці світу” (A Murder at the End of the World) та драмі “Скрапер” (Scrapper). Дікінсон також озвучив персонажа в “Темний кришталь: Епоха опору” (The Dark Crystal: Age of Resistance, 2019) та зіграв у “Де краби співають” (Where the Crawdads Sing, 2022). Його кар’єра охоплює понад 20 проектів, від інді-фільмів до голлівудських хітів.

Гарріс Дікінсон номінований на Independent Spirit Award за найкращу чоловічу роль за “Пляжні щури” (2017) та на Gotham Independent Film Award за прорив актора (2017). У 2022 році він отримав номінацію на BAFTA Film Award за EE Rising Star Award за роль у “Королі”. За “Вбивство наприкінці світу” (2023) номінований на BAFTA Television Award за найкращу чоловічу роль другого плану. У 2025 році його режисерський дебют “Urchin” виграв FIPRESCI Prize на Каннському кінофестивалі та отримав шість номінацій на British Independent Film Awards, включаючи найкращу британську незалежну стрічку та найкращий режисерський дебют. Серед інших досягнень — нагорода London Film Critics Circle Awards за молодого британського/ірландського актора (2018). Дікінсон вважається одним з найперспективніших британських талантів, але ще не має “Оскара” чи основних акторських премій.

Гарріс Дікінсон народився в родині, де батько був соціальним працівником, а мати — перукарем; вони розлучилися, коли йому було близько 10 років, і мати виховувала чотирьох дітей самостійно, працюючи вдома. Він є наймолодшим з чотирьох братів і сестер, включаючи старших братів Сонні Дікінсона та Макса Дікінсона, а також ще одну сестру. Дікінсон походить з родини з англійським та ірландським корінням і виростав у робочому середовищі в Східному Лондоні, де ценили творчість, але акторство не було пріоритетом. Він не одружений і не має дітей, але разом з партнеркою виховує британську короткошерсту кішку на ім’я Містік Блю. З 2010-х років Дікінсон у тривалих стосунках з британською співачкою та авторкою пісень Роуз Ґрей, яку познайомив ще в школі; вони живуть разом у Лондоні, і він режисував її музичні відео. Подружжя уникає публічності, але Дікінсон часто хвалить Ґрей за підтримку в кар’єрі. Його родина вплинула на вибір ролей, пов’язаних з соціальними проблемами, як бездомність.

У 2025 році Гарріс Дікінсон активно розвиває кар’єру як актор і режисер, зосередившись на незалежному кіно та великих проектах. Його режисерський дебют “Urchin” (2025) — драма про бездомність — прем’єрувала на Каннському кінофестивалі, виграла FIPRESCI Prize, отримала 95% на Rotten Tomatoes та шість номінацій на BIFA, з релізом у Великобританії 3 жовтня від Picturehouse. Фільм, знятий у Лондоні в 2024 році, натхненний волонтерством Дікінсона в благодійності Under One Sky, і він планує наступний проект “Limousine Dreams” про молодого дрифтера в Лондоні. Як актор, він завершив зйомки в “Blitz” (2024) Стіва МакКвіна — періода драма про Другу світову війну — та еротичній “Babygirl” (2024) з Ніколь Кідман, де його роль молодого коханця принесла похвалу за інтенсивність. У 2025 році Дікінсон готується до ролі Джона Леннона в чотиричастковій біографії The Beatles від Сема Мендеса для Sony, з прем’єрою в 2028 році, де гратиме з Полом Мескалом, Баррі Кеоганом та Джозефом Квінном; репетиції тривають, і Леннон “з’являється в снах”. Він співзасновник продакшн-компанії Devisio Pictures з Арчі Перчем, яка розвиває 20 проектів, включаючи 17 фільмів і 3 серіали, з акцентом на автентичні історії. Дікінсон підписав листа на підтримку транс-прав у квітні 2025 та бойкотну кампанію Film Workers for Palestine у вересні, демонструючи соціальну активність. У листопаді 2025 він коментує, що після успіху “Urchin” почувається “найщасливішим”, балансуючи акторство з режисурою, і планує більше інді-проектів, уникаючи супергеройських ролей. Його чистий дохід оцінюється в $3 млн, і він продовжує волонтерити щосереди.