Ганна Яровенко

Ганна Яровенко народилася 19 липня 1974 року в Києві, Україна, в сім’ї кінематографістів. Вона виросла в Києві, де з юності цікавилася журналістикою, кіно та мистецтвом. Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1996) та факультет кіно і телебачення Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1999). Працювала журналісткою, редакторкою, операторкою, монтажеркою та виконавчою продюсеркою. З 2022 року проживає в Польщі з матір’ю та дітьми через війну. Активно веде Facebook (@ganna.yarovenko), де ділиться проєктами, життям та думками. Її стиль — документалістика з глибоким емоційним та соціальним фокусом.

Ганна Яровенко відома як режисерка документальних фільмів та короткометражок. Вона зняла стрічку «Mama’s Voice» (2022–2023) — особистий документальний фільм про перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, евакуацію родини та голос матері. Також працювала над проєктами «Іскателі» («Шукачі»), «Дві матері» (2018), «Жизнь врасплох» (2007) та іншими. Брала участь у телевізійних програмах, серіалах та документалістиці. Як операторка та сценаристка створювала контент для українських ЗМІ. Після переїзду до Польщі викладає в студіях, веде гуртки для дітей та продовжує документальні проєкти. Її роботи відзначаються щирістю, фокусом на війні, сім’ї та людських історіях.

Ганна Яровенко не має великих індивідуальних премій типу Оскар чи Шевченківської, оскільки працює в незалежній документалістиці. Її фільм «Mama’s Voice» отримав увагу на фестивалях та платформах (наприклад, YouTube-трейлер та покази в Польщі). Визнання як члена Української кіноакадемії та Національної спілки кінематографістів України. Її внесок оцінюється через участь у проєктах, що висвітлюють війну та українську культуру, але конкретних нагород за найкращу режисуру чи операторську роботу не зафіксовано в основних джерелах.

Ганна Яровенко народилася в сім’ї кінематографістів у Києві. Її дід пройшов концтабір і вчив, що найцінніше — свобода. Після початку війни в 2022 році виїхала з матір’ю та дітьми (має дітей, зокрема згадує доньку чи сина в постах). Мати часто фігурує в її документальних роботах, як у «Mama’s Voice». Інформація про чоловіка чи партнера публічно обмежена — вона фокусується на родині та творчості. Проживає в Польщі з матір’ю та дітьми, де продовжує роботу. Родина підтримує її в евакуації та творчих проєктах. Особисте життя залишається приватним, без скандалів чи публічних деталей.

Станом на 2025-2026 роки Ганна Яровенко проживає в Польщі, де продовжує режисуру та викладання. Вона веде документальні проєкти, викладає в студіях та гуртках (наприклад, як художня керівниця та викладачка для дітей). Активно веде Facebook (@ganna.yarovenko), де ділиться думками про війну, життя в еміграції, сімейні моменти (наприклад, привітання з днями народження) та творчістю. Її фільм «Mama’s Voice» доступний онлайн та обговорюється в контексті українських митців у вигнанні. Бере участь у інтерв’ю (наприклад, для Sestry.eu та Culture.pl) про пережите в перші дні вторгнення. Планує нові документальні роботи, пов’язані з війною та людськими історіями. Залишається важливою постаттю в українській документалістиці, поєднуючи особистий досвід з професійною діяльністю.