Ганна Шіґулла

Ганна Шигулла (Hanna Schygulla) народилася 25 грудня 1943 року в Кьонігсгютте (Верхня Сілезія, тоді анексована Німеччиною, нині Хожув, Польща) в родині німецьких батьків. Її батько Йозеф Шигулла був торговцем деревиною, мати — Антоніє (уроджена Мзик). Під час Другої світової війни батька взяли в полон американці в Італії, а мати з маленькою Ганною втекла як біженка до Мюнхена в 1945 році. Дитинство пройшло в повоєнній Німеччині. Після школи вона поїхала до Парижа як au-pair, вивчала мови, а потім вступила до акторської школи в Мюнхені, де познайомилася з Райнером Вернером Фассбіндером.

Ганна Шигулла — німецька актриса і співачка шансону, головна муза Райнера Вернера Фассбіндера і одна з ключових зірок Нового німецького кіно. Вона зіграла в багатьох його фільмах, зокрема «Любов холодніша за смерть» (1969), «Еффі Бріст» (1974), «Страх їсть душу» (1974), «Шлюб Марії Браун» (1979) та міні-серіалі «Берлін-Александерплац». Серед інших значних робіт — «Історія П’єри» Марко Феррері (1983), «На краю раю» Фатіха Акіна (2007), «Гармонії Верхмайстера» Бели Тарра, «Бідолашні створіння» Йоргоса Лантімоса (2023) та «Пітер фон Кант» Франсуа Озона (2022). Вона також виступає як співачка шансону.

Срібний ведмідь Берлінського кінофестивалю за найкращу жіночу роль (1979, «Шлюб Марії Браун»). Приз за найкращу жіночу роль Каннського кінофестивалю (1983, «Історія П’єри»). Почесний Золотий ведмідь Берлінале (2010). Почесна нагорода Antalya Golden Orange Film Festival (2007) та інші визнання за внесок у німецьке кіно.

Ганна Шигулла народилася в родині Йозефа та Антоніє Шигулла. Батько повернувся з полону лише в 1948 році, і стосунки в родині були складними. Інформація про її особисте життя та можливих партнерів або дітей майже відсутня в публічних джерелах — акторка завжди тримала приватне життя в таємниці. З 1981 року вона тривалий час жила в Парижі, а пізніше повернулася до Німеччини. Вона не афішувала шлюби чи сім’ю, присвячуючи себе кар’єрі та творчості.

Ганні Шигуллі наразі 82 роки, і вона продовжує активно зніматися. Серед недавніх робіт — роль у фільмі «Бідолашні створіння» (2023) Йоргоса Лантімоса, «Пітер фон Кант» (2022) та нова стрічка «Yunan» (2025) режисера Аміра Фахера Ельдіна, де вона зіграла Валеску. Вона живе між Німеччиною та Францією, виступає з концертами шансону і бере участь у фестивалях. Її кар’єра триває понад 55 років, а фільми з Фассбіндером залишаються класикою світового кіно. Шигулла вважається однією з найвидатніших акторок німецького кіно XX–XXI століть.