Г’ю Лорі

Джеймс Г’ю Келум Лорі народився 11 червня 1959 року в Оксфорді, Англія. Він виріс у сім’ї шотландського походження: батько Вільям Джордж Ранальд Мунделл “Ран” Лорі — лікар-генпрактик і олімпійський чемпіон з веслування на Іграх 1948 року в Лондоні, мати Патриція Лейдлоу померла від хвороби моторних нейронів у 1989 році, коли Г’ю було 30. Лорі мав напружені стосунки з матір’ю, яку описував як “пресвітеріанку за характером і настроєм”, і ріс у строгій атмосфері, де задоволення вважалося підозрілим. У сім’ї було четверо дітей, Г’ю — наймолодший; з семи до 13 років навчався в Dragon School в Оксфорді, де курив і шахрував на іспитах, а згодом у престижній Eton College, яку називав “найприватнішою з приватних шкіл”. У 1981 році закінчив Selwyn College в Кембриджі за спеціальністю археологія та антропологія з третім класом диплома, де активно займався веслуванням, здобувши “Blue” у Boat Race 1980 року та тренуючись на олімпійському рівні, але покинув спорт через залозисту лихоманку.

Г’ю Лорі — англійський актор, комік, музикант і письменник, який здобув визнання завдяки комедійним дуетам і драматичним ролям у телесеріалах та кіно. Його кар’єра почалася в 1981 році з Cambridge Footlights, де він познайомився з Еммою Томпсон і Стівеном Фраєм, вигравши Perrier Comedy Award за ревю “The Cellar Tapes” на Edinburgh Fringe; це призвело до шоу “Alfresco” (1983–1984), “A Bit of Fry & Laurie” (1989–1995) та “Jeeves and Wooster” (1990–1993), де Лорі грав Берті Вустера. У “Blackadder” (1986–1989) він блиснув як принц Джордж і лейтенант Джордж. Прорив у драмі стався з роллю доктора Ґреґорі Хауса в серіалі “House” (2004–2012), за яку отримав два “Золоті глоби” та став найпопулярнішим ведучим актором на ТБ за Guinness World Records (2011), заробляючи до 700 тис. доларів за епізод. Серед знакових фільмів — “Sense and Sensibility” (1995) як містер Паллі, “101 Dalmatians” (1996), “Stuart Little” (1999), “Tomorrowland” (2015) та “The Personal History of David Copperfield” (2019). У музиці Лорі грає на піаніно, гітарі, гармоніці, барабанах і саксофоні, випустивши блюзові альбоми “Let Them Talk” (2011) і “Didn’t It Rain” (2013), виступаючи на фестивалях як Montreux Jazz (2012). Нещодавно знявся в “Tehran” (2024, сезон 3) як Ерік Петерсон. Загалом у фільмографії понад 100 ролей, від комедії до драми.

Г’ю Лорі отримав два “Золоті глобуси” за найкращу чоловічу роль у драматичному серіалі за “House” (2006, 2007) та третій — за найкращу чоловічу роль другого плану в серіалі чи мінісеріалі за “The Night Manager” (2017). Він має дві премії Screen Actors Guild Award за видатну гру в драматичному серіалі (“House”, 2007, 2009). Лорі номінований на Primetime Emmy 10 разів, включаючи шість за “House” (2005, 2007–2011) та по одному за “The Night Manager” (2016) і “Veep” (2017). У 2007 році призначений Офіцером Ордену Британської імперії (OBE) за внесок у драму, а в 2018-му — Командором (CBE). Серед інших — зірка на Голлівудській алеї слави (2016), почесна fellowship від Selwyn College, Cambridge (2020) та Tony Award за “Два потяги біжать” на Бродвеї (1992).

Г’ю Лорі походить з шотландської сім’ї: батько Ран Лорі — олімпійський чемпіон і лікар, мати Патриція — домогосподарка, яка померла від хвороби моторних нейронів у 1989 році, залишивши в Лорі почуття провини за відсутність на похоронах через зйомки; він описував дитинство як напружене через строгий пресвітеріанський вплив. У сім’ї було четверо дітей, Г’ю — наймолодший, і він часто згадує брата з дислексією, як джерело емпатії. У 1989 році одружився з театральним агентом Джо Ґрін (уроджена Джоанна), з якою познайомився в 1988-му; Стівен Фрай був шафером і хрещеним батьком дітей. Пара має трьох дітей: синів Вільяма “Вілла” (нар. 1988) і Ґарнета “Біллі” (нар. 1991), які живуть у Лондоні, та доньку Рейчел (нар. 1993), яка вивчала мистецтво. Сім’я пережила виклики через зйомки “House” у США, що призвело до депресії Лорі, але Джо підтримувала його, і вони залишилися разом, мешкаючи в Лондоні та Лос-Анджелесі. Лорі відкрито говорить про клінічну депресію, лікування та атеїзм; він фанат Arsenal F.C., мотоциклів Triumph Bonneville і П.Г. Вудхауза, уникаючи публічних скандалів заради приватності родини.

Станом на листопад 2025 року Г’ю Лорі, якому виповнилося 66 років, продовжує активну кар’єру, фокусуючись на драматичних ролях у серіалах і озвученні, балансуючи з музикою та родиною. Нещодавно 4 листопада 2025-го вийшов перший аудіокнигу “Harry Potter and the Philosopher’s Stone” у серії “Harry Potter: The Full-Cast Audio Editions” від Audible, де Лорі озвучує Альбуса Дамблдора поряд з понад 200 акторами, включаючи Метью Макфадьєна як Волдеморта; решта книг виходять щомісяця до 2026-го, проект отримав схвальні відгуки за повне занурення. У травні 2025-го Apple TV+ анонсувала восьмисерійний трилер “The Wanted Man”, де Лорі грає Фелікса Кармайкла — главу британського злочинного синдикату “The Capital”, зраджений і ув’язнений у в’язниці Стейплгерст; каст включає Тандіве Ньютон (“Westworld”), Фіонна Вайтгеда (“Dunkirk”) та Стівена Діллейна (“Game of Thrones”), зйомки тривають у Лондоні, прем’єра планується на 2026-й. Серед поточних робіт — гостьові появи в подкастах про блюз, де Лорі обговорює альбоми “Let Them Talk” (2011) і “Didn’t It Rain” (2013), та участь у благодійних концертах для досліджень хвороби моторних нейронів на честь матері. У 2025-му Лорі отримав запрошення на бродвейський ревайвл “Sense and Sensibility” як містер Паллі, але віддав перевагу озвученню. Особисто актор насолоджується сімейним життям у Лондоні з дружиною Джо Ґрін, з якою святкував 36-річчя шлюбу в червні; сини Вілл і Біллі мають власні сім’ї, донька Рейчел працює в креативній індустрії, і Лорі часто буває з онуками в Оксфордширі. Він продовжує лікування депресії, грає в гольф і мотоциклетні прогулянки, ведучи тихе життя з акцентом на приватність. Серед планів — музичний тур у 2026-му та режисерський проект на BBC. Загалом, 2025-й для Лорі — рік нових голосових викликів і стабільності, з фокусом на спадщину комедії та драми.