Ґрета Ґарбо

Ґрета Ґарбо (справжнє ім’я Ґрета Ловіса Ґустафссон) народилася 18 вересня 1905 року в районі Седермальм у Стокгольмі, Швеція. Вона була молодшою з трьох дітей у бідній родині: батько Карл Альфред Ґустафссон працював чорноробом, мати Анна Ловіса — на фабриці варення. У 14 років Ґрета втратила батька і змушена була залишити школу, щоб допомагати сім’ї. З юності мріяла про сцену, відвідувала театральну школу, а в 1924 році дебютувала в шведському кіно у фільмі «Сага про Йосту Берлінґа» режисера Моріца Стіллера. У 1925 році переїхала до Голлівуду, де швидко стала зіркою німого кіно, а згодом і звукового. Відома своєю загадковою, меланхолійною красою та бажанням приватності. Померла 15 квітня 1990 року в Нью-Йорку у віці 84 років.

Ґрета Ґарбо — легендарна шведсько-американська акторка, одна з найбільших зірок Голлівуду 1920–1930-х років. Вона знялася в 28 фільмах, серед яких «М’ясо і диявол», «Анна Крісті», «Мата Харі», «Королева Крістіна», «Анна Кареніна», «Каміль» і «Ніночка». Ґарбо майстерно грала сильних, трагічних і загадкових героїнь, поєднуючи драму з тонким гумором. Її перехід від німого до звукового кіно став сенсацією («Ґарбо говорить!»). У 1941 році вийшов її останній фільм «Дволика жінка», після якого вона повністю залишила кіно у віці 36 років. Ґарбо стала символом загадковості Голлівуду і отримала титул «Божественної».

Ґрета Ґарбо чотири рази номінувалася на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль, але жодного разу не перемогла. У 1955 році отримала Почесний «Оскар» за «незрівнянні кінематографічні досягнення». Також нагороджена премією Нью-Йоркських кінокритиків за найкращу жіночу роль (1935) та іншими європейськими відзнаками. У 1999 році Американський інститут кіно назвав її п’ятою найвеличнішою жінкою-легендою кіно всіх часів.

Ґрета Ґарбо народилася в бідній робітничій родині Карла Альфреда Ґустафссона та Анни Ловіси. У неї були старший брат Свен і старша сестра Альва (померла в 1926 році). Акторка ніколи не виходила заміж і не мала дітей. У молодості мала близькі стосунки з режисером Моріцем Стіллером і актором Джоном Ґілбертом, з яким майже одружилася. Вона завжди тримала особисте життя в таємниці, уникаючи публічних обговорень романів і сім’ї. Більшу частину життя прожила самотньо, займаючись колекціонуванням мистецтва.

Ґрета Ґарбо пішла з життя 15 квітня 1990 року в Нью-Йорку. Її останній фільм «Дволика жінка» вийшов у 1941 році і став невдалим, після чого вона повністю відійшла від кіно, відмовляючись від усіх пропозицій. У пенсійні роки жила відлюдно в Нью-Йорку, колекціонувала мистецтво і рідко з’являлася на публіці. Після смерті її спадщина продовжує жити: фільми Ґарбо регулярно реставрують і показують на фестивалях, а її загадковий образ залишається одним із найвпливовіших в історії кіно. Вона назавжди увійшла в пантеон найвеличніших акторок XX століття.