Ґреґорі Пек

Ґреґорі Пек (повне ім’я Елдред Ґреґорі Пек) народився 5 квітня 1916 року в Ла-Хойя, Каліфорнія, США, в родині аптекаря Ґреґорі Перла Пека та Берніс Мей Айрес. Батьки розлучилися, коли йому було п’ять років, і він виховувався переважно бабусею та батьком. У дитинстві відвідував католицьку військову школу, а згодом навчався в Каліфорнійському університеті в Берклі на медика, але захопився театром і змінив напрямок.

Ґреґорі Пек — американський актор, один із найпопулярніших зірок Голлівуду 1940-1960-х років, відомий ролями чесних, принциповими чоловіками з сильним моральним стрижнем. Його найіконічніша роль — Аттікус Фінч у фільмі «Убити пересмішника» (To Kill a Mockingbird, 1962), за яку він отримав «Оскар». Серед інших відомих робіт: місіонер у «Ключах від царства» (The Keys of the Kingdom, 1944), журналіст у «Джентльменській угоді» (Gentleman’s Agreement, 1947), командир у «Дванадцять годин високо» (Twelve O’Clock High, 1949), репортер у «Римських канікулах» (Roman Holiday, 1953) з Одрі Хепберн, капітан Ахав у «Мобі Діку» (Moby Dick, 1956). Пек знявся в понад 60 фільмах, включаючи вестерни, драми та трилери, і був визнаний Американським інститутом кіномистецтва 12-м найбільшим актором класичного Голлівуду.

Ґреґорі Пек отримав премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Убити пересмішника» (1963), а також мав чотири номінації за ролі в «Ключах від царства», «Роцілі», «Джентльменській угоді» та «Дванадцять годин високо». Він удостоєний гуманітарної премії імені Джина Хершолта (1968), Президентської медалі Свободи (1969), Національної медалі мистецтв, премії AFI за життєві досягнення (1989), премії Сесиля Б. ДеМілля на «Золотому глобусі» та багатьох інших нагород за внесок у кіно та гуманітарну діяльність.

Батьки Ґреґорі Пека — Ґреґорі Перл Пек (аптекар англійсько-ірландського походження) та Берніс Мей Айрес (англійсько-шотландського походження) — розлучилися, коли актору було п’ять років. Пек був одружений двічі. Перший шлюб із фінкою Гретою Кукконен (1942–1955) дав трьох синів: Джонатана (1944–1975, покінчив життя самогубством), Стівена (нар. 1946, ветеран В’єтнаму, продюсер) та Кері (нар. 1949, політичний активіст). Другий шлюб із французькою журналісткою Веронік Пассані (1955–2003, до смерті актора) — син Ентоні (нар. 1956, актор) та дочка Сесілія (нар. 1958, режисерка-документалістка). Пек мав онуків, зокрема актора Ітана Пека (син Стівена). Родина була важливим пріоритетом для нього, попри трагедії, як втрата старшого сина.

Ґреґорі Пек помер 12 червня 2003 року в Лос-Анджелесі у віці 87 років від серцевої недостатності, тримаючи за руку дружину Веронік. Станом на грудень 2025 року його спадщина живе через численні перегляди класичних фільмів на платформах і телебаченні, трибути та нагороди на його честь. Родина продовжує вшановувати його: дочка Сесілія знімає документальні фільми, онук Ітан Пек грає в серіалах (наприклад, Спок у «Star Trek»). У 2025 році згадуються подкасти, статті та можливі ретроспективи до річниць. Фільми Пека, особливо «Убити пересмішника», залишаються актуальними для дискусій про справедливість і расизм. Його нагорода Gregory Peck Award вручається на фестивалях, а персонаж Аттікус Фінч визнаний найбільшим героєм кіно за версією AFI.