Ґлініс Джонс

Глініс Джонс народилася 5 жовтня 1923 року в Преторії, Південна Африка.
Її батьки, актор Мервін Джонс і піаністка Аліс Стіл, перебували на гастролях, коли народилася донька.
Хоча місце народження було в Африці, Глініс завжди пишалася своїм валійським корінням і вважала себе британською актрисою.
Вона померла 4 січня 2024 року в Лос-Анджелесі, США, у віці 100 років від природних причин.

Глініс Джонс була британською актрисою, співачкою, танцівницею та піаністкою з кар’єрою, що тривала понад сім десятиліть.
Вона знялася в понад 60 фільмах і 30 п’єсах, часто граючи легкі комедійні ролі з кокетливою чарівністю та хрипким голосом.
Найвідоміша роль — Вінфред Бенкс, мати-суфражетка в класичному диснеївському фільмі “Мері Поппінс” (1964), де вона виконала пісню “Sister Suffragette”.
Особливо любили її за ролі русалки в комедіях “Міранда” (1948) та “Божевільна від чоловіків” (1954).
На Бродвеї вона здобула славу роллю Дезіре Армфельдт у мюзиклі “Маленька нічна музика” (1973), де вперше виконала пісню “Send In the Clowns”, написану спеціально для неї Стівеном Сондгеймом.
Також знімалася в фільмах “Сандowners” (1960), “Судовий блазень” (1955) та мала власний ситком “Glynis” (1963).

Премія Тоні за найкращу жіночу роль у мюзиклі (“Маленька нічна музика”, 1973)
Премія Drama Desk Award за видатну жіночу роль у мюзиклі (1973)
Номінація на премію Оскар за найкращу жіночу роль другого плану (“The Sundowners”, 1960)
Номінація на Золотий глобус
Номінація на премію Лоуренса Олів’є
Премія Laurel Award за роль у “Мері Поппінс”
Премія Variety Club Award за найкращу актрису
У 1998 році визнана Легендою Діснея

Глініс Джонс народилася в родині митців: батько — валійський актор Мервін Джонс, мати — австралійська піаністка Аліс Стіл-Варехем.
Вона була єдиною дитиною в сім’ї.
Глініс була одружена чотири рази: перший шлюб з актором Ентоні Форвудом (1942–1948), від якого народився син Гарет Форвуд (1945–2007), також актор.
Другий шлюб — з бізнесменом Девідом Фостером (1952–1956).
Третій — з Сесілом Гендерсоном (1960–1962).
Четвертий — з письменником Елліотом Арнольдом (1964–1973).
Син Гарет помер у 2007 році, залишивши онука Томаса Форвуда та трьох правнуків.
Наприкінці життя Глініс пережила всіх чоловіків і сина, проживаючи в США.

Глініс Джонс пішла на пенсію в кінці 1990-х років після ролі в фільмі “Суперзірка” (1999).
Останні десятиліття вона жила спокійно в Лос-Анджелесі, в будинку для літніх людей Belmont Village Hollywood Heights.
У 1998 році її визнали Легендою Діснея, і до смерті вона була однією з останніх зірок Золотої ери Голлівуду.
У 2023 році, до 100-річчя, вона давала рідкісні інтерв’ю, згадуючи кар’єру з гумором і теплом.
Глініс померла 4 січня 2024 року в віці 100 років від природних причин.
Її смерть стала втратою для кінематографа, але спадщина живе в класичних фільмах і піснях.
Вона залишила онука Томаса Форвуда та трьох правнуків.
Багато хто шкодував, що вона так і не отримала титул дами від британської корони за внесок у мистецтво.