Ґісабуро Суґіі

Ґісабуро Суґіі (справжнє ім’я — Суґіі Ґісабуро, яп. 杉井儀三郎) народився 20 серпня 1940 року в місті Нумадзу, префектура Шізуока, Японія. Він розпочав кар’єру в анімації в 17 років, вступивши до студії Toei Doga (нині Toei Animation). Суґіі є одним із ветеранів японської анімаційної індустрії, близьким другом Осаму Тедзуки та учасником створення перших телевізійних аніме.

Ґісабуро Суґіі — японський режисер аніме, сценарист, аніматор і художник у стилі ніхонґа. Він відомий роботою над класичними проектами, зокрема режисурою серіалу “Touch” (за манґою Міцуру Адачі), фільмів “Ніч на Галактичній залізниці” (1985, адаптація Кендзі Міядзави), “Казка про Ґендзі” (1987) та “Бурхлива ніч” (2005). Суґіі брав участь у створенні “Astro Boy” (як аніматор і режисер епізодів), “Dororo”, “Street Fighter II: The Animated Movie” (1994), “Jack and the Beanstalk” (1974). Він спеціалізувався на художніх адаптаціях, часто з філософським підтекстом, і працював у студіях Mushi Production та Group TAC. Його стиль відзначається увагою до пейзажів, емоцій і експериментами з візуальним вираженням.

У 1985 році Ґісабуро Суґіі отримав премію Нобуро Офуджі на Mainichi Film Awards за фільм “Ніч на Галактичній залізниці”. У 2018 році йому присудили Нагороду за життєві досягнення на Tokyo Anime Award Festival за внесок у розвиток анімаційної індустрії та виховання талантів. Його роботи часто номінувалися на фестивалях, але індивідуальні нагороди переважно пов’язані з визнанням кар’єри в цілому.

Інформація про особисте життя Ґісабуро Суґіі є обмеженою, оскільки він уникає публічності в цій сфері. Відомо, що його молодший брат — аніматор Суґіі Кодзі (працював у Tatsunoko Production). Деталі про батьків не розголошуються. Щодо шлюбу, дружини чи дітей — надійних публічних даних немає; Суґіі фокусується на кар’єрі та творчості, а в інтерв’ю згадує лише професійні аспекти та подорожі. У 1970-х він залишив індустрію на кілька років для мандрів Японією, що вплинуло на його подальші роботи. Станом на 2026 рік особисте життя залишається приватним.

Станом на початок 2026 року Ґісабуро Суґіі, якому виповнилося 85 років, вважається живою легендою японської анімації, хоча нові великі проекти після 2012 року (“The Life of Budori Gusuko”) не анонсовані. Його спадщина активно вивчається: у 2012 вийшов документальний фільм “Аніме-майстер: Ґісабуро Суґіі”, а в 2025-му — книга за його участю. Фільми Суґіі регулярно перевипускають, показують на фестивалях і цитують у сучасному аніме. Вплив помітний на режисерів, які цінують художній підхід до анімації. Суґіі є членом Японської асоціації режисерів і JAniCA, періодично бере участь у ретроспективах. Він веде приватне життя, але його внесок у “золоту еру” аніме залишається актуальним для нових поколінь.