Ґаліна Польскіх

Ґаліна Олександрівна Польських народилася 27 листопада 1939 року в Москві, РРФСР, СРСР. Вона виросла в родині, яка пережила складні повоєнні роки. Батько рано помер, і мати виховувала доньку сама. У дитинстві Ґаліна мріяла стати балериною, але через проблеми зі здоров’ям (проблеми з серцем) змушена була відмовитися від цієї мрії. Після школи вона вступила до Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК) на акторський факультет (майстерня Сергія Герасимова та Тамари Макарової), який закінчила в 1962 році. Уже під час навчання вона почала зніматися в кіно.

Ґаліна Польських — видатна радянська та російська акторка театру і кіно, народна артистка РРФСР (1986). Вона прославилася завдяки ролям у класичних радянських фільмах: «Я крокую по Москві» (1963), «Операція «И» та інші пригоди Шурика» (1965), «Щит і меч» (1968), «Чи був у мене коханий?» (1973), «Дівчина без адреси» (1957), «Моска-сліз не вірить» (1979), «Вокзал для двох» (1982). Її героїні часто були сильними, щирими, народними жінками з непростою долею. Вона також багато знімалася в телесеріалах і телеспектаклях, зокрема «Тіні зникають опівдні», «Вічно живі», «Влада Фесенків». Польських залишилася однією з найулюбленіших акторок кількох поколінь глядачів завдяки природності, теплоті та глибинній грі.

Ґаліна Польських — народна артистка РРФСР (1986), заслужена артистка РРФСР (1971). Вона лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1975) за фільм «Чи був у мене коханий?». Акторка отримала численні нагороди на Всесоюзних та Всеросійських кінофестивалях, зокрема приз за найкращу жіночу роль. Вона нагороджена орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2009), орденом Пошани (2000), медалями «За доблесну працю» та іншими державними відзнаками. У 2019 році отримала спеціальну премію «Ніка» за внесок у кінематограф. Її творчість високо цінується і після завершення активної кар’єри.

Ґаліна Польських була одружена двічі. Перший чоловік — режисер-документаліст Віталій Бобровський. Від цього шлюбу народилася донька Марія Бобровська (1963), яка стала акторкою та режисеркою. Другий чоловік — кінооператор Сергій Полуян, з яким вона прожила багато років до його смерті. Від цього шлюбу народилася донька Ірина Полуян (1975), яка також пов’язала своє життя з мистецтвом. Ґаліна виховувала двох доньок і має онуків. Вона завжди підкреслювала, що сім’я була для неї головною підтримкою, особливо в складні роки після смерті другого чоловіка. Акторка живе в Москві і зберігає тісні стосунки з дочками та онуками.

Станом на 2026 рік Ґаліні Польських 86 років. Вона давно завершила активну акторську кар’єру, але періодично з’являється в епізодичних ролях у російських серіалах та фільмах. Остання помітна робота — роль у серіалі «Свати» та кількох епізодах інших проєктів. Акторка веде спокійне життя в Москві, бере участь у вечорах пам’яті, творчих зустрічах та ювілейних заходах. Її фільми регулярно транслюються на телебаченні та доступні на стрімінгових платформах, де залишаються надзвичайно популярними. Ґаліна Польських є частою гостею на телебаченні в програмах про радянське кіно. Вона продовжує отримувати листи від глядачів і зберігає зв’язок із поколіннями шанувальників. У 2024 році відзначала 85-річчя, яке широко висвітлювалося в російських ЗМІ.