Френсіс Стернхаген

Френсіс Хассі Стернхаген народилася 13 січня 1930 року у Вашингтоні, округ Колумбія, США. Вона була єдиною дитиною в родині, де батько Джон М. Стернхаген працював суддею Податкового суду США, а мати Гертруда Хассі була домогосподаркою та медсестрою під час Першої світової війни. Френсіс навчалася в школах Potomac та Madeira у Вірджинії, закінчила Vassar College у 1951 році за спеціальністю історія, де очолювала драматичний клуб після вражаючого виконання сцени з «Річарда II». Вона продовжувала вивчати акторство в Catholic University of America, Perry Mansfield School of the Theatre та Neighborhood Playhouse в Нью-Йорку.

Френсіс Стернхаген — характерна актриса театру, кіно та телебачення, яка дебютувала на Бродвеї у 1955 році в постановці «The Skin of Our Teeth». Вона знялася в понад 26 бродвейських виставах, включаючи «The Good Doctor», «Equus», «On Golden Pond», «The Heiress» та «Seascape». У кіно запам’яталася ролями в «Misery» (1990) як дружина наглядача в’язниці, «Outland» (1981), «Julie & Julia» (2009). На телебаченні її найвідоміші ролі — Естер Клавін у серіалі «Cheers» (1985–1993), Банні МакДугал у «Sex and the City» (2000–2004), а також recurring ролі в «ER» та «The Closer». Вона також з’являлася в багатьох гостьових епізодах популярних серіалів.

Френсіс Стернхаген отримала дві премії Tony Award за найкращу актрису другого плану в п’єсі — у 1974 році за «The Good Doctor» та у 1995 році за «The Heiress». Вона мала сім номінацій на Tony, включаючи за «Equus» та «Morning’s at Seven». Актриса отримала п’ять номінацій на Primetime Emmy Award, зокрема три за «Cheers» та дві за «Sex and the City». Серед інших нагород — Obie Award (1955 та 2013), введення до American Theatre Hall of Fame у 2013 році та Lifetime Achievement Award від Helen Hayes Awards у 2007 році.

Френсіс Стернхаген народилася в родині судді Джона М. Стернхагена та Гертруди Хассі, яка працювала медсестрою під час війни. У 1956 році вона вийшла заміж за актора та режисера Томаса А. Карліна, з яким познайомилася в Catholic University; шлюб тривав до його смерті в 1991 році. У пари було шестеро дітей: Пол, Аманда, Тоні, Сара, Пітер та Джон, кілька з яких також стали акторами та музикантами. У них було дев’ятеро онуків. Френсіс завжди ставила сім’ю на перше місце, поєднуючи материнство з кар’єрою, і часто згадувала, як балансувала роботу з вихованням дітей. Після смерті чоловіка вона жила в Нью-Рошелл, Нью-Йорк, де померла в 2023 році, оточена родиною.

Френсіс Стернхаген пішла з життя 27 листопада 2023 року в Нью-Рошелл, Нью-Йорк, у віці 93 років від природних причин. Її останній проект на екрані датований 2014 роком, після чого вона завершила активну кар’єру. Станом на 2026 рік актрису згадують у контексті перевидань її класичних фільмів, наприклад, 4K-версії «Outland» (2025) та ретроспективних показів «Misery» (1990) у кінотеатрах. Її спадщина продовжує жити через численні ролі в театрі та на телебаченні, а також через вшанування в American Theatre Hall of Fame. Родина та колеги періодично діляться спогадами про неї в соцмережах та інтерв’ю. Нових проектів за її участю немає, оскільки вона завершила кар’єру задовго до смерті.