Френсіс Конрой

Френсіс Конрой народилася 15 березня 1953 року в Меріоні, Джорджія, США. Вона виросла в родині з ірландським корінням, де батько Вінсент П. Конрой працював бізнес-виконавцем, а мати Оссі Рей Конрой також займалася бізнесом. У підлітковому віці Конрой відвідувала старшу школу на Лонг-Айленді, Нью-Йорк, де заохочувалася батьками до вивчення театру, і брала уроки в Neighborhood Playhouse. Пізніше вона вступила до Джулліардської школи, де здобула ступінь бакалавра образотворчих мистецтв з драматичного мистецтва в групі 6 (1973–1977) разом з такими акторами, як Кевін Конрой, Келсі Греммер та Робін Вільямс.

Френсіс Конрой — американська акторка, відома своєю кар’єрою на сцені, телебаченні та в кіно, яка триває з 1976 року. Вона здобула визнання завдяки ролі матері родини Рут Фішер у серіалі HBO «Шести футів під землею» (2001–2005), де зобразила емоційно складну вдову власника похоронного бюро. Ця роль принесла їй численні нагороди та номінації, закріпивши статус зірки драми. Конрой також прославилася ролями в антології «Американська історія жахів» (з 2011 року), де грала різні персонажі, як-от старшу Мойру О’Гару в «Вбивстві в будинку», Ангела Смерті в «Притулку», Міртл Сноу в «Ковені» та інші, з’являючись у більшості сезонів. Серед найвідоміших кінопроектів — роль матері Джокера Пенні Флек у фільмі «Джокер» (2019), а також участь у стрічках «Авіатор» (2004), «Сила собаки» (2021) та «Манджарін» (2002). На Бродвеї вона виступала в п’єсах Артура Міллера, таких як «Останній янкі» та «Спуск з гори Морган», демонструючи майстерність у театрі. Її кар’єра охоплює понад 100 кредитів, від незалежних фільмів до гостьових ролей у серіалах як «Відчайдушні домогосподарки» та «Королівські болі».

Френсіс Конрой отримала Золотий глобус за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі за «Шести футів під землею» (2004). Вона тричі нагороджена премією Гільдії кіноакторів США (SAG): двічі за найкращий акторський ансамбль у драматичному серіалі (2003, 2004) та індивідуально за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі (2004). Конрой номінована на чотири Прайм-тайм Еммі за найкращу головну жіночу роль у драматичному серіалі за «Шести футів під землею» (2002–2005), а також на дві Прайм-тайм Еммі за найкращу жіночу роль другого плану в міні-серіалі чи фільмі за «Американську історію жахів: Вбивство в будинку» (2012) та «Ковен» (2014). У театрі вона здобула Drama Desk Award за «Таємне вознесіння» (1989), Obie Award за «Останній янкі» (1993), Outer Critics Circle Award та номінацію на Tony за «Спуск з гори Морган» (2000). За роль у «Силі собаки» (2021) вона отримала Satellite Award за найкращий акторський ансамбль та номінацію на Critics’ Choice Awards. Крім того, номінація на Saturn Award за найкращу жіночу роль другого плану на телебаченні за «Американську історію жахів: Вбивство в будинку» (2012).

Френсіс Конрой народилася в родині Вінсента П. Конроя, бізнес-виконавця, та Оссі Рей Конрой, яка також працювала в бізнесі; її родина мала ірландське коріння. Батьки з раннього віку заохочували дочку до театру, що вплинуло на її вибір кар’єри. У 1980 році Конрой одружилася з Джонатаном Ферстом, але шлюб розпався наприкінці 1980-х років. У 1992 році вона вийшла заміж за актора Джана Мунро, з яким перебуває в шлюбі досі. Подружжя не має дітей, і Конрой часто підкреслює важливість приватного життя. У 1990-х роках Конрой пережила серйозну автомобільну аварію, яка пошкодила її праве око, спричинивши травму обличчя; після операції рогівка була відновлена, але колір ока змінився, що навіть використано в сюжеті її персонажа в «Американській історії жахів». Вона близька з колегами по Джулліарду, як-от Кевін Конрой (не родич) та Робін Вільямс, яких вважає частиною розширеної «сім’ї» від часів навчання.

Наразі, у 2025 році, Френсіс Конрой продовжує активну кар’єру, хоча й у напіввідставному статусі, зосереджуючись на вибіркових проектах, які відповідають її інтересам. Останнім часом вона озвучила персонажа Директора в анімаційному фільмі «Німона» (2023), що отримав позитивні відгуки за її внесок у голосову гру. Конрой повернулася до франшизи «Американська історія жахів» у сезоні «Подвійний епізод» (2021), де зіграла Белль Нуар, демонструючи свою гнучкість у жанрі жахів. У 2017–2018 роках вона знімалася в серіалах «Туман» (як Наталі Рейвен) та «Касл Рок», а також грала Дон у «Неформальному» (2015–2018) на Hulu. Її роль у «Силі собаки» (2021) принесла номінації за акторський ансамбль, підкреслюючи силу її екранної присутності. Конрой бере участь у благодійних заходах, пов’язаних з театром та підтримкою акторів, і іноді повертається до сцени для регіональних постановок. Серед майбутніх проектів — можливе повернення до «Американської історії жахів» у нових сезонах, а також участь у незалежних фільмах, де вона шукає ролі з глибоким емоційним наповненням. Вона також ділиться досвідом через інтерв’ю, надихаючи молодих акторів своєю стійкістю та майстерністю, і планує зосередитися на озвучуванні та гостьових ролях, балансуючи роботу з приватним життям.