Фредерік Вайсман

Фредерік Вайзман народився 1 січня 1930 року в Бостоні, Массачусетс, США, в єврейській родині. Він вивчав право в Єльському університеті, працював адвокатом і викладачем, а в 1967 році почав кар’єру документаліста. Вайзман став одним з найвпливовіших американських режисерів-документалістів, відомим своїм методом прямого кіно без коментарів та інтерв’ю. Він прожив у Кембриджі, Массачусетс, і помер 16 лютого 2026 року у віці 96 років.

Фредерік Вайзман — легендарний американський документаліст, автор понад 40 фільмів, які досліджують роботу американських інституцій: в’язниць, шкіл, лікарень, поліції, театрів і ресторанів. Серед найвідоміших робіт — «Titicut Follies» (1967), «High School» (1968), «Hospital» (1970), «City Hall» (2020) та «Menus-Plaisirs — Les Troisgros» (2023). Його фільми відзначаються глибоким спостереженням за повсякденним життям і соціальними структурами. У пізні роки він також знімався в епізодичних ролях у художніх фільмах.

Фредерік Вайзман отримав Почесний Оскар у 2016 році. Серед інших нагород — Золотий Лев за життєві досягнення (Венеційський кінофестиваль, 2014), три преміі Еммі, Пібоді, MacArthur Fellowship, Guggenheim Fellowship та багато інших відзнак за внесок у документальне кіно.

Фредерік Вайзман був одружений з адвокаткою та викладачкою права Зіппорою Батшоу з 1955 року до її смерті у 2021 році. На її честь він назвав свою продюсерську компанію Zipporah Films. У подружжя народилося двоє синів — Ерік і Девід. Вайзман рідко говорив про особисте життя, віддаючи перевагу темам суспільства в своїх фільмах. Після смерті дружини він продовжував жити в Кембриджі, Массачусетс, де мав літній будинок у Мені.

Фредерік Вайзман пішов з життя 16 лютого 2026 року в Кембриджі, Массачусетс, у віці 96 років. До останніх років він залишався активним: у 2023 році вийшов його документальний фільм «Menus-Plaisirs — Les Troisgros», а в 2024–2025 роках він зіграв невеликі акторські ролі у фільмах «Eephus» та «A Private Life». Його компанія Zipporah Films продовжує розповсюджувати та реставрувати його фільми. У 2025 році відбулася масштабна ретроспектива його робіт з 4K-реставрацією. Вайзман залишив величезну спадщину в документальному кіно, яка продовжує впливати на нові покоління режисерів.