Фред Скепсі

Фред Скепсі народився 26 грудня 1939 року в передмісті Річмонд, Мельбурн, штат Вікторія, Австралія (йому 86 років). Він виріс у родині італійського походження по батькові: батько Фредерік Томас Скепсі був торговцем фруктами та продавцем автомобілів, мати — Лоретто Еллен (дівоче прізвище Гейр). У підлітковому віці провів 18 місяців у семінарії марістів у Македоні, що пізніше надихнуло його на фільм «Диявольський майданчик» (1976). Після школи працював механіком у гаражі батька, але швидко перейшов до реклами. Почав кар’єру як посильний в рекламній агенції, згодом став режисером телереклами, а в 1966 році співзасновником продакшн-компанії The Film House. Його ранні роботи включали документальні фільми та експериментальну рекламу. У 1970-х він став ключовою фігурою австралійської «нової хвилі» кіно.

Фред Скепсі відомий як один із найвпливовіших австралійських режисерів, який працював в Австралії, США та Великій Британії. Його дебютний повнометражний фільм «Диявольський майданчик» (The Devil’s Playground, 1976) здобув 6 нагород AFI та став класикою. Серед найвідоміших робіт — «Спів Джиммі Блексміт» (The Chant of Jimmie Blacksmith, 1978) про аборигенів, «Багато» (Plenty, 1985) з Меріл Стріп, «Роксанна» (Roxanne, 1987) з Стівом Мартіном, «Крик у темряві» (A Cry in the Dark, 1988) знову з Меріл Стріп, «Російський дім» (The Russia House, 1990) з Шоном Коннері, «Шість ступенів відчуження» (Six Degrees of Separation, 1993), «I.Q.» (1994) про Ейнштейна, «Останні замовлення» (Last Orders, 2001), «Це сімейне» (It Runs in the Family, 2003) з Кірком та Майклом Дугласами, мінісеріал «Імперські водоспади» (Empire Falls, 2005), «Око шторму» (The Eye of the Storm, 2011) та «Слова та картинки» (Words and Pictures, 2013). Його фільми часто поєднують глибоку драму, соціальну критику та гумор, з акцентом на сімейні та культурні конфлікти.

Фред Скепсі отримав численні нагороди: 6 премій Австралійського інституту кіно (AFI) за «Диявольський майданчик» (1976), в тому числі за найкращу режисуру та сценарій; AFI за найкращий фільм та режисуру за «Крик у темряві» (1988); Золота глобус за найкращий мінісеріал/телефільм за «Імперські водоспади» (2006); номінації на Еммі та Directors Guild of America за той самий проєкт; Спеціальний приз журі Римського кінофестивалю за «Око шторму» (2011); Орден Австралії (Officer of the Order of Australia, 2004) за внесок у кіноіндустрію; Почесний доктор візуальних та виконавських мистецтв Університету Мельбурна (2006); Raymond Longford Award (1991); Chauvel Award (1994); Outstanding Achievement Award від Australian Screen Directors Association (2003). Його роботи номіновані на Золотий ведмідь у Берліні та інші фестивалі.

Фред Скепсі був одружений тричі та має сім дітей. Перший шлюб з Джоан Форд (1960) приніс чотирьох дітей, шлюб завершився розлученням. Друга дружина — Ронда Фінлейсон (кастинг-директорка, сестра актора Джона Фінлейсона), з якою він одружився в 1973 році та мав двох дочок; вони розлучилися в 1983 році, Ронда померла від раку в 1995 році. Третя та нинішня дружина — американська художниця Мері Рубін (Mary Rubin), з якою він одружився в 1984 році та має одного сина (Ніка). Серед дітей — акторка Александра Скепсі (від одного з попередніх шлюбів). Сім’я часто подорожувала через зйомки, але Фред повертався до Австралії для редагування фільмів. Він живе в Мельбурні з Мері, має виноградник у Ред-Гілл на півдні Вікторії. Фред підтримує ідею республіки в Австралії та є засновником Australian Republican Movement.

Станом на січень 2026 року Фред Скепсі (86 років) залишається активним у кіноіндустрії, хоча останнім повнометражним фільмом був «Слова та картинки» (2013). У 2024 році було анонсовано його наступний проєкт — ізраїльський трилер «The Dimona Affair» про викривача ядерної програми Ізраїлю, який він планує зняти. Він також розробляє кілька сценаріїв, включаючи мінісеріал, комедію про весілля в поїзді, сатиру на Джеймса Бонда, ромком у Китаї та Австралії, трилер про викривача та інші. У 2025–2026 роках відзначається 50-річчя «Диявольського майданчика» з показами та обговореннями на AACTA Festival (лютий 2026), де Фред бере участь разом з акторами. Він є патроном National Film and Sound Archive, живе в Мельбурні з дружиною Мері, продовжує писати та менторувати молодих режисерів. У майбутньому очікується реалізація «The Dimona Affair» та інших проєктів, оскільки він зберігає статус легенди австралійського кіно.