Фред Ґвінн

Фредерік Габбард Ґвінн (Frederick Hubbard Gwynne) народився 10 липня 1926 року в Нью-Йорку, штат Нью-Йорк, США. Він виріс у родині брокера Фредеріка Волкера Ґвінна та ілюстраторки Дороті Ґоддард Фікен; через роботу батька сім’я часто переїжджала, тож дитинство Фреда пройшло в Південній Кароліні, Флориді та Колорадо, а частково в Такседо-Парку, Нью-Йорк. Після закінчення школи Groton School у 1944 році він служив у ВМС США під час Другої світової війни, а потім навчався в Гарвардському університеті, де закінчив у 1951 році та був президентом гумористичного журналу Harvard Lampoon. Спочатку мріяв стати художником-портретистом, працював копірайтером в агентстві J. Walter Thompson, але зрештою обрав акторство та театр.

Фред Ґвінн — американський характерний актор, найбільш відомий ролями в комедійних серіалах 1960-х. Він зіграв поліцейського Френсіса Малдуна в ситкомі «Car 54, Where Are You?» (1961–1963) та Германа Манстера — добродушного монстра на кшталт Франкенштейна — у культовому серіалі «The Munsters» (1964–1966) та його спін-оффах. Пізніше в кар’єрі він блискуче зіграв суддю Чемберлена Голлера в комедії «Мій кузен Вінні» (My Cousin Vinny, 1992) з Джо Пеші, де його південний акцент і авторитетна манера стали хітом. Серед інших помітних ролей — Джад Крендалл у хорорі «Pet Sematary» (1989) за Стівеном Кінгом (персонаж базувався на самому Кінгу), ролі в «Fatal Attraction» (1987), «The Cotton Club» (1984), «Ironweed» (1987) та «On the Waterfront» (1954). Він також писав і ілюстрував дитячі книги («A Chocolate Moose for Dinner», «The King Who Rained»), малював, співав і грав у театрі, включаючи Бродвей («Cat on a Hot Tin Roof», «Grand Magic»). Актор мав понад 100 ролей, але часто страждав від типізації як Герман Манстер.

Фред Ґвінн не отримував індивідуальних номінацій на «Оскар», «Еммі» чи «Золотий глобус», але його внесок у театр і кіно був відзначений престижними призами. Він виграв Obie Award за найкращу чоловічу роль у п’єсі «Grand Magic» (1979, Off-Broadway). Його фільми «My Cousin Vinny» та «Pet Sematary» отримували численні номінації та перемоги (включаючи «Оскар» за «My Cousin Vinny» як найкращий фільм року), але особисто актор не був номінований. Його роль Германа Манстера вважається класичною, а внесок у дитячу літературу та мистецтво також високо оцінювався критиками.

Фред Ґвінн був одружений двічі. Перший шлюб — з соціаліткою Джин «Фоксі» Рейнард (Jean “Foxy” Reynard, 1952–1980), онукою мера Нью-Йорка Вільяма Джея Ґейнора; у них народилося п’ятеро дітей: сини Еван, Ділан (загинув у 1963 році у віці близько року, потонув у сімейному басейні), Кейрон (став інвалідом після хвороби в ранньому дитинстві), доньки Ґейнор і Мадін. Другий шлюб — з Деборою Флейтер (Deborah Flater, з 1988 року до його смерті в 1993); вони жили на фермі в Тейнітауні, Меріленд. Діти від першого шлюбу вели приватне життя, деталі про них обмежені. Батьки актора вже померли; він мав брата та сестру, які загинули молодими. Фред уникав публічності в особистому житті, жив спокійно на фермі та любив свою сім’ю.

Фред Ґвінн помер 2 липня 1993 року в Тейнітауні, штат Меріленд, у віці 66 років від ускладнень раку підшлункової залози — за вісім днів до свого 67-річчя. Його остання роль — суддя в «My Cousin Vinny» (1992), яка стала тріумфальним поверненням і принесла йому визнання. Станом на 2026 рік акторові могло б виповнитися 99 років, але він давно пішов з життя, залишивши величезну спадщину. Серіал «The Munsters» та фільми за його участю («Pet Sematary», «My Cousin Vinny») продовжують транслюватися, вивчатися та переглядатися фанатами; його образ Германа Манстера став класикою американського ТБ. У 2020-х роках виходили ретроспективи та статті до ювілеїв, а його дитячі книги досі перевидаються. Нових проектів чи подій, пов’язаних з ним, не планується — спадщина живе через класичні ролі та любов поколінь глядачів.