Франц Бьом

Франц Бьом народився в 1999 році в Герлінгені (Gerlingen), земля Баден-Вюртемберг, Німеччина. Він виріс у Штутгарті, де після смерті батька в 2011 році захопився кіно як способом втечі від реальності. У 16 років почав працювати на знімальному майданчику як асистент режисера, а потім зняв свій перший сольний короткометражний фільм. Навчався в National Film and Television School (NFTS) у Великій Британії. Зараз проживає в Лондоні, є членом BAFTA Connect, Directors UK та Bundesverband Filmregie (Німецька асоціація кінорежисерів). На 2026 рік йому 27 років, і він продовжує розвивати кар’єру в документальному та ігровому кіно.

Франц Бьом відомий як режисер документальних та короткометражних фільмів на соціально значущі теми, часто заснованих на реальних історіях. Його дебютний повнометражний документальний фільм «Dear Future Children» (2021) про молодих активістів у Гонконзі, Уганді та Німеччині отримав нагороди та визнання. Короткометражка «Good Luck» (2019) та інші ранні роботи фокусувалися на вразливих групах, як-от безпритульна молодь. Найпомітніша робота — короткометражний ігровий фільм «Rock, Paper, Scissors» (Камінь, папір, ножиці, 2024), заснований на реальних подіях початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну: 18-річний хлопець намагається захистити поранених у бункері від окупантів. У стрічці знялися українські актори Олександр Рудинський (головна роль), Сергій Калантай, Юрій Радіонов та Олександр Яценко. Фільм здобув премію BAFTA у номінації «Найкраща британська короткометражна стрічка» та був номінований на «Оскар» у короткометражній категорії. Його стиль поєднує соціальну актуальність, емпатію та потужну візуальну мову.

Франц Бьом — лауреат премії BAFTA за найкращу британську короткометражну стрічку (2025) за фільм «Rock, Paper, Scissors». Його документальний фільм «Dear Future Children» отримав нагороди на фестивалях, включаючи глядацькі призи. «Rock, Paper, Scissors» також був номінований на «Оскар» у категорії короткометражного ігрового фільму та здобув визнання на TIFF, Max-Ophüls-Prize та інших фестивалях. Він вважається одним з найталановитіших молодих режисерів Великої Британії та Німеччини за внесок у соціально значуще кіно.

Інформація про родину Франца Бьома у відкритих джерелах обмежена та не розголошується детально. Відомо, що його батько помер у 2011 році, коли Францу було 12 років, що стало поштовхом до захоплення кіно. Даних про матір, братів/сестер, дружину чи дітей у біографічних матеріалах, інтерв’ю чи соцмережах практично немає. Він фокусується на професійній діяльності та не акцентує особисте життя публічно. Ймовірно, родина зберігає приватність, а Франц рідко ділиться сімейними деталями, присвячуючи увагу темам фільмів та соціальним проєктам.

На 2026 рік Франц Бьом продовжує працювати в Лондоні як режисер та продюсер. Після успіху «Rock, Paper, Scissors» на BAFTA та номінації на «Оскар» він дає інтерв’ю (наприклад, Deadline, TIFF), де розповідає про зйомки в Україні, співпрацю з українськими акторами та важливість теми війни. Фільм транслюється на фестивалях та онлайн-платформах, привертаючи увагу до України. Він розвиває нові проєкти, можливо, пов’язані з соціальними темами чи документалістикою. Активний в Instagram (@franzbhm) та на офіційному сайті franzboehm.com, де ділиться новинами, закуліссям та контактами. Очікуються нові короткометражки чи повнометражні фільми, оскільки його кар’єра стрімко зростає після BAFTA. Він залишається важливою фігурою в сучасному британсько-німецькому кіно, поєднуючи мистецтво з актуальними соціальними питаннями.