Франсіс Вебер

Франсіс Вебер народився 28 липня 1937 року в Нейї-сюр-Сен, поблизу Парижа, Франція. Він з’явився на світ у родині інтелектуалів, де література та мистецтво були повсякденністю. Це місце народження в заможному передмісті Парижа вплинуло на його виховання в культурному середовищі, де з дитинства він був оточений книгами та творчістю.

Франсіс Вебер — відомий французький кінорежисер, сценарист, продюсер і драматург, один із майстрів комедійного жанру. Він створив численні успішні комедії, такі як «Вечеря з придурком» (Le Dîner de Cons, 1998), «Невдахи» (La Chèvre, 1981), «Татусі» (Les Compères, 1983), «Шафа» (Le Placard, 2001) та «Рубі та Квентін» (Tais-toi!, 2003). Багато його фільмів стали класикою французького кіно та були ремейковані в Голлівуді, наприклад, «Клітка для пташок» (The Birdcage) за мотивами «La Cage aux Folles». Вебер часто використовує recurring персонажів на кшталт Франсуа Піньйона чи Перрена, створюючи динамічні комічні дуети з акторами як П’єр Рішар, Жерар Депардьє та Жан Рено. Його п’єси також успішно ставляться на театральних сценах, а стиль відзначається точною структурою та блискучими діалогами.

Франсіс Вебер отримав премію «Сезар» за найкращий оригінальний або адаптований сценарій за фільм «Вечеря з придурком» (1999). Його фільми номінувалися на численні «Сезари» (наприклад, 6 номінацій для «Вечеря з придурком»), а також на інші нагороди, включаючи номінації за адаптації в Голлівуді. Він відомий як один із найуспішніших комедіографів Франції з кількома почесними відзнаками за внесок у кіно.

Франсіс Вебер походить із родини письменників і сценаристів. Його батько, П’єр-Жиль Вебер, був сценаристом і журналістом єврейського походження, а мати, Катерина Агаджанян (псевдонім Жоржетт Поль), — романісткою вірменсько-російського походження. Він є праправнуком драматурга Трістана Бернара та онуком драматурга П’єра Вебера. З 11 січня 1964 року Вебер одружений з Франсуазою Вебер. У подружжя двоє дітей, серед яких син Жан Вебер, який також став сценаристом. Родина завжди підтримувала творчість Франсіса, а його походження з інтелектуального середовища значно вплинуло на кар’єру. Він є дядьком письменниці Софі Одouin-Маміконян.

Наразі Франсіс Вебер, якому виповнилося понад 88 років, відійшов від активної режисури кінофільмів після 2008–2009 років, коли вийшли його останні роботи, як ремейк «L’Emmerdeur». Він зосередився на театральній діяльності, адаптуючи свої п’єси та беручи участь у постановках. Багато його класичних комедій продовжують ставитися на сценах Франції та за кордоном, а ремейки його фільмів з’являються в інших країнах. Вебер залишається іконою французької комедії, його твори регулярно перевидають і показують. Майбутні проекти можуть включати нові театральні адаптації чи консультації, хоча він заявляв про завершення кінокар’єри. Його вплив на гумор і кіно триває, надихаючи нові покоління сценаристів. У 2020-х роках його фільми, як «The Valet», отримували нові ремейки, підтверджуючи актуальність творчості.