Філіп де Брока

Філіп де Брока народився 15 березня 1933 року в Парижі, Франція, у родині з аристократичним походженням. Його повне ім’я — Філіп, віконт де Брока де Сеганжак. Він виріс у творчій атмосфері: дядько був відомим кінопродюсером, а мати — художницею. Після закінчення школи Філіп спочатку вивчав філософію, але швидко перейшов до кінематографа, почавши кар’єру асистентом режисера у 1950-х роках. Він працював з такими майстрами, як Клод Отан-Лара та Франсуа Трюффо, що сформувало його стиль — легкий, іронічний і поетичний.

Філіп де Брока — режисер і сценарист, який створив низку культових французьких комедій 1960–1980-х років. Найвідоміші його роботи — «Людина з Ріо» (L’Homme de Rio, 1964) з Жан-Полем Бельмондо, «Красуня і мерзотник» (Le Magnifique, 1973), «Пригоди на Танжері» (Les Tribulations d’un Chinois en Chine, 1965), «Королева Шарлотта» (Les Caprices de Marie, 1970) та «Ніжний деспот» (Tendre Poulet, 1977) з Анні Жирардо. Він також зняв романтичну комедію «Чоловік і жінка: Найкращі роки» (2005) як продовження класики Клода Лелуша. Його фільми поєднують пригодницький сюжет, витончений гумор, романтику та пародію на голлівудські кліше. Де Брока вважають майстром «легкого жанру», який зберігав поетичність і грайливість навіть у комерційних проектах.

Філіп де Брока був номінований на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю 1964 року за фільм «Людина з Ріо». Він отримав премію «Сезар» за найкращий сценарій у 1980 році за фільм «On a volé la cuisse de Jupiter». Його роботи неодноразово номінувалися на «Сезар» у категоріях «Найкращий режисер» і «Найкращий фільм». У 2001 році він отримав почесну премію «Сезар» за внесок у французьке кіно. Фільм «L’Homme de Rio» здобув міжнародне визнання та нагороди на фестивалях у США та Європі.

Філіп де Брока народився в аристократичній родині: його батько — граф, мати — художниця, а дядько — відомий продюсер. Він був одружений тричі. Перший шлюб — з актрисою Мішель Дерон (дочкою Алена Дерона), від якого народилася дочка Віра (1963). Другий шлюб — з актрисою Жаклін Бісе, з якою він прожив багато років і мав сина Алексіса. Третій шлюб — з продюсеркою і сценаристкою Карольін де Брока, яка була його супутницею до кінця життя. У нього було кілька дітей і онуків, але він рідко говорив про особисте життя публічно. Де Брока вважав сім’ю важливою частиною свого життя, але завжди ставив творчість на перше місце.

Філіп де Брока пішов з життя 26 листопада 2004 року в Парижі у віці 71 року від серцевого нападу. Станом на 2026 рік нових проектів за його участю немає, оскільки він завершив кар’єру до смерті. Його фільми регулярно транслюються на французькому телебаченні (Arte, Ciné+), а також доступні на платформах Netflix, Amazon Prime та Criterion Collection. У 2024–2025 роках відбулися ретроспективи його робіт у Парижі та Каннах до 60-річчя «Людини з Ріо». Його дочка Віра де Брока та онуки періодично згадують його в інтерв’ю та зберігають архіви. Фільми де Брока залишаються класикою французької комедії, а його стиль вплинув на багатьох сучасних режисерів.