Федеріко Фелліні

Федеріко Фелліні народився 20 січня 1920 року в Ріміні, Італія, у середньому класі родині. Батько Урбано Фелліні працював мандрівним торговцем, мати Іда Барб’яні походила з римської шляхти. Виріс у провінційному містечку на Адріатиці, де захоплювався цирком, ярмарками та мюзик-холами. У 1938 році переїхав до Риму, працював карикатуристом, журналістом та автором гумористичних оповідань для журналу Marc’Aurelio. Під час Другої світової війни писав сценарії для радіо та кіно, познайомився з Роберто Росселліні та Джульєттою Мазіною (одружилися 1943 року). Почав як співавтор сценаріїв неореалізму, згодом став одним із найвпливовіших режисерів світу.

Федеріко Фелліні — італійський режисер і сценарист, один із найвидатніших майстрів світового кіно XX століття. Почав з неореалізму (‘Дороги’, ‘Ночі Кабірії’), але перейшов до авторського стилю з елементами фантазії, сновидінь та барокових образів: ‘Солодке життя’ (1960), ‘8½’ (1963), ‘Амаркорд’ (1973), ‘Рим’ (1972), ‘Сатирикон’ (1969), ‘Джульєтта духів’ (1965), ‘Місто жінок’ (1980). Його стиль — автобіографічний, сюрреалістичний, з цирковими мотивами, снами, еротикою та критикою суспільства. Часто працював з Марчелло Мастроянні, Джульєттою Мазіною та Ніно Рота (композитор). Ввів у кіно поняття ‘феллінізму’ — суміш реальності та фантазії.

Федеріко Фелліні отримав чотири премії Оскар за найкращий іноземний фільм (‘Дороги’ 1957, ‘Ночі Кабірії’ 1958, ‘8½’ 1964, ‘Амаркорд’ 1975) та Почесний Оскар 1993 року за життєві досягнення. Має Золотий лев Венеційського фестивалю (1985), Золоту пальмову гілку Каннського фестивалю (‘8½’, 1963), численні Золоті глобуси, BAFTA, David di Donatello та інші нагороди. Його фільми отримали понад 12 номінацій на Оскар. Визнаний одним із найвпливовіших режисерів в історії кіно.

Федеріко Фелліні був одружений з актрисою Джульєттою Мазіною з 30 жовтня 1943 року до своєї смерті (померла за п’ять місяців до нього, у березні 1994). Дітей у подружжя не було (один син помер у дитинстві незабаром після народження). Вони мали складні, але міцні стосунки, Джульєтта знімалася в багатьох його фільмах (‘Дороги’, ‘Ночі Кабірії’, ‘Джульєтта духів’). Фелліні мав близькі творчі зв’язки з Ніно Рота та Марчелло Мастроянні. Особисте життя було тісно переплетене з творчістю, часто автобіографічне. Жив у Римі, де й помер 31 жовтня 1993 року від серцевого нападу після інсульту.

Федеріко Фелліні пішов з життя 31 жовтня 1993 року у віці 73 років у Римі через серцевий напад після інсульту. Його останній фільм — ‘Голос Місяця’ (1990). Спадщина живе через ретроспективи, перевидання та вплив на сучасне кіно (Тарантіно, Скорсезе, Лінч тощо). У 2020 році відзначали 100-річчя з народження великими фестивалями та виставками. У 2025–2026 роках продовжуються покази його класики (‘8½’, ‘Солодке життя’, ‘Амаркорд’) у 4K, документальні фільми та виставки (наприклад, Fellini Forever). Його твори залишаються частиною світової культурної спадщини, символом авторського кіно та мрії.