Еванджелін Ліллі

Еванджелін Ніколь Ліллі народилася 3 серпня 1979 року в Форт-Саскатчевані, провінція Альберта, Канада. Вона виросла в Британській Колумбії в релігійній родині баптистів і менонітів, де мати керувала дитячими садками, а батько викладав домашнє господарство. Середня дитина з трьох сестер, Ліллі з юності проявляла інтерес до гуманітарних справ, волонтерячи для дитячих проектів з 14 років. Вона закінчила середню школу W. J. Mouat Secondary School з відзнакою 4.3 GPA, де була капітаном футбольної команди та віце-президентом студентської ради. Пізніше вивчала міжнародні відносини в Університеті Британської Колумбії, працюючи офіціанткою, механіком і стюардесою, щоб оплатити навчання.

Еванджелін Ліллі — канадська колишня акторка, авторка та активістка, яка здобула світову славу завдяки ролі Кейт Остін у серіалі ABC «Загублені» (Lost, 2004–2010), де знялася в 108 епізодах як головна героїня. Ця роль принесла їй номінацію на «Золотий глобус» за найкращу акторку в драматичному серіалі та шість номінацій на Saturn Award. Серед знакових проектів — роль у оскароносному фільмі «Повелитель бурі» (The Hurt Locker, 2008), де ансамбль виграв Gotham Award за найкращий акторський склад, а також участь у спортивній драмі «Реальний стал» (Real Steel, 2011) з Г’ю Джекманом. Ліллі зіграла ельфійку Тауріель у трилогії Пітера Джексона «Хоббіт: Битва п’яти армій» (2013–2014), що принесло номінації на Empire Award та Critics’ Choice. З 2015 по 2023 рік вона втілила Гоуп ван Дайн / Осу у франшизі Marvel: «Людина-мурмелка» (2015), «Людина-мурмелка та Оса» (2018), «Месники: Завершення» (2019) та «Людина-мурмелка та Оса: Квантоманія» (2023), ставши першою супергероїнею з однойменним MCU-фільмом. Як авторка, вона написала дитячу серію «Squickerwonkers» (з 2014), а також відома філантропією, включаючи роботу в Руанді з біженцями. Ліллі вільно володіє французькою, любить читати, писати, малювати та подорожувати, часто поєднуючи кар’єру з гуманітарними проектами.

– Screen Actors Guild Award за видатний ансамбль у драматичному серіалі («Загублені», 2005).
– Gotham Independent Film Award за найкращий ансамбль («Повелитель бурі», 2009).
– Washington D.C. Area Film Critics Association Award за найкращий ансамбль («Повелитель бурі», 2009).
– MTV Movie Award за найкращу сутичку (спільно з Орландо Блумом, «Хоббіт: Пустка Смауга», 2014).
– Kids’ Choice Award за улюблену жіночу роль у екшні («Хоббіт: Пустка Смауга», 2014).
– Kids’ Choice Award за улюблену жіночу зірку екшну («Хоббіт: Битва п’яти армій», 2015).
– AFIN International Film Festival Award за найкращу акторку («Південь від раю», 2021).
– Номінації: Золотий глобус за найкращу акторку в драматичному серіалі («Загублені», 2006); шість Saturn Award за найкращу акторку на ТБ («Загублені»); Empire Award за найкращу акторку другого плану («Хоббіт: Пустка Смауга», 2014); Teen Choice Award за акторку в екшн-фільмі («Людина-мурмелка та Оса», 2019).

Еванджелін Ліллі походить з релігійної родини: мати керувала домашнім дитячим садком і працювала в косметичній компанії, а батько викладав домашнє господарство в школі, виховуючи трьох дочок у дусі баптизму та менонітства. У неї є старша та молодша сестри, з якими вона підтримує близькі зв’язки, і родина прищепила їй любов до філантропії та гуманітарних справ. Перший шлюб Ліллі з хокеїстом Мюрреєм Хоуном тривав з 2003 по 2004 рік і завершився розлученням без дітей. З 2004 по 2007 рік вона зустрічалася з британським актором Домініком Моноґаном, своїм партнером по серіалу «Загублені», але стосунки були переривчастими та завершилися звинуваченнями в зраді, на які Ліллі не коментувала. У 2010 році почалися відносини з продюсером Норманом Калі, з яким вона разом з 2010 року, і пара уникає публічності, не одружена офіційно. У них двоє синів: старший народився в 2011 році під час грози (його гавайське ім’я Каґекілі означає «грім») і відвідував знімальний майданчик «Людина-мурмелка та Оса», а молодший — в жовтні 2015 року, ім’я якого тримається в таємниці. Ліллі та Калі живуть у Гаваях, де пріоритетом є приватність родини; акторка зазначає, що материнство дало їй «потужне почуття пріоритетів» і сили. Вона описує себе як глибоко віруючу євангелістку, що впливає на сімейні цінності та благодійність.

На листопад 2025 року Еванджелін Ліллі, якій виповнилося 46 років, продовжує паузу в акторській кар’єрі, оголошену в червні 2024 року, коли вона заявила: «Я йду з індустрії… Я можу повернутися до Голлівуду одного дня, але зараз я вдома». Вона зосереджена на родині в Гаваях з Норманом Калі та двома синами, уникаючи публічності та фокусуючись на материнстві, яке називає своїм «найбільшим благословенням». Останній акторський проект — роль Оси в «Людина-мурмелка та Оса: Квантоманія» (2023), після чого Ліллі відмовилася від нових ролей, щоб присвятити час гуманітарним справам, включаючи 13-річну роботу з біженцями в Руанді через свою НГО. Як авторка, вона розвиває серію дитячих книг «Squickerwonkers», з виданнями з 2014 по 2019 рік, і планує нові томи з моральними уроками для дітей. У травні 2025 року Ліллі зазнала серйозної травми: зомліла на пляжі в Гаваях, впала обличчям на валун, отримавши порізи та забиття, що призвело до госпіталізації; лікарі діагностували гіпоглікемію, пов’язану з емоційним станом, і вона поділилася фото ран на Substack, пояснюючи подібні епізоди з дитинства. Через здоров’я скасувала участь у Italian Global Series Festival у червні 2025-го, де мала отримати Maximo Excellence Award за «Загублені», але надіслала відео-привітання. Ліллі активно пише есе на Substack про духовність, фемінізм і здоров’я, а також бере участь у благодійних аукціонах для Task Brasil, сиріт у Руанді та Sierra Club. Серед планів — можливе повернення до акторства «одного дня», але без анонсованих проектів; у інтерв’ю 2025-го вона наголосила: «Акторство було засобом, а не метою — зараз я живу своїм баченням радості». Її спадщина як піонерки жіночих ролей у блокбастерах надихає, попри суперечки, як-от антивакцинаторські погляди під час COVID-19.