Ерік Бана

Ерік Бана, народжений Ерік Мартін Ендрю Банадінович 9 серпня 1968 року в Мельбурні, штат Вікторія, Австралія, виростав у передмісті Тулламарин у родині іммігрантів. Його батько Іван Банадінович походив із Загреба, Хорватія, і працював менеджером з логістики в компанії Caterpillar Inc., а мати Елеонор Банадінович була з німецької сім’ї з Мангайма і займалася перукарством. Бана — молодший з двох братів, старший Ентоні вищий за нього на 20 см, і родина стикалася з расистськими образами через етнічне походження, що вплинуло на його дитинство. З шести років він імітував родичів і вчителів, що розвинуло комедійний талант; у школі Penleigh and Essendon Grammar School мріяв стати актором після перегляду “Шаленої Макса” з Мелом Ґібсоном. У 1991 році, працюючи барменом у готелі Castle Hotel, почав кар’єру стендап-коміка, а в 1993-му дебютував на ТБ у шоу “Tonight Live with Steve Vizard”.

Ерік Бана — австралійський актор, комік, продюсер і режисер, який здобув визнання завдяки переходу від комедійних скетчів до драматичних ролей у голлівудських блокбастерах, демонструючи версатильність від гумору до інтенсивних персонажів. Його прорив стався з роллю в скетч-шоу “Full Frontal” (1993–1996), де він імітував Арнольда Шварценеґґера, Сильвестра Сталлоне та Тома Круза, а згодом — у комедії “Замок” (The Castle, 1997) та біографічній драмі “Чоппер” (Chopper, 2000) про злочинця Марка “Чопера” Ріда, де набрав 14 кг і вивчав татуювання в тюрмі. Серед найвідоміших проектів — сержант Норм “Гут” Ґібсон у воєнній драмі “Чорний яструб” (Black Hawk Down, 2001) Рідлі Скотта, за рекомендацією Рассела Кроу; Брюс Баннер/Халк у sci-fi “Халк” (Hulk, 2003) Енґа Лі; принц Гектор у епосі “Троя” (Troy, 2004) за рекомендацією Бреда Пітта; агент Моссаду Авнер у триллері “Мюнхен” (Munich, 2005) Стівена Спілберґа; антагоніст Нерон у “Зоряний шлях” (Star Trek, 2009); батько-вбивця Ерік у “Ганна” (Hanna, 2011); лейтенант Ерік Крістенсен у “Одинокий виживший” (Lone Survivor, 2013); та детектив Аарон Фолк у “Сухий” (The Dry, 2021) і сіквелі “Сила природи: Сухий 2” (Force of Nature: The Dry 2, 2024). Бана також озвучив персонажів у анімаціях “Знайти Немо” (2003), “Назад у Австралію” (2021) та “Чіпл Дейл: Рятівники” (2022), а його кар’єра охоплює понад 50 проектів від комедій до екшену.

Ерік Бана виграв премію AACTA за найкращу чоловічу роль за “Чоппер” (2000) та “Ромул, мій батько” (Romulus, My Father, 2007), а також AFI Award за найкращого актора за “Чоппер” (2000). У 1997 році отримав Logie Award як найпопулярніший комік за “The Eric Bana Show Live”. Фільм “Мюнхен” (2005) номінувався на п’ять “Оскарів”, а Бана — на Satellite Award за найкращу чоловічу роль. Серед інших досягнень — Boston Society of Film Critics Award за найкращий акторський ансамбль за “Зоряний шлях” (2009), MTV Movie Award за найкращий поєдинок за “Троя” (2005), та призначення Членом Ордену Австралії (AM) у 2019 році за внесок у драму та благодійність. За “Сухий” (2021) номінувався на AACTA за найкращу чоловічу роль, а загалом має понад 20 премій та 30 номінацій, включаючи Satellite та Empire Awards. Бана вважається одним з найвпливовіших австралійських акторів, але не має “Оскара” попри голлівудські хіти.

Ерік Бана народився в родині іммігрантів: батько Іван Банадінович з Загреба, Хорватія, працював логістом у Caterpillar Inc., мати Елеонор — з німецької сім’ї з Мангайма, перукарка, і родина стикалася з расистськими образами в Австралії. У нього є старший брат Ентоні, з яким вони близькі, і дідусь по батьковому втік до Аргентини після Другої світової; Бана часто імітував родичів у скетчах. У 1995 році на зйомках “Full Frontal” познайомився з публіцисткою Ребеккою Ґлісон з Seven Network, дочкою головного судді Австралії Мюррея Ґлісона; вони одружилися в 1997 році після пропозиції в США, виграної як “Бакалавр року” від Cleo Magazine. Пара має сина Клауса (нар. 1999), який навчається в Австралії та уникає публічності, та дочку Софію (нар. 2002), яка закінчила Transit Dance у 2022-му, моделить з GIANT Management і вивчає мистецтво в Мельбурнському університеті. Родина живе в Мельбурні, Бана бере їх на зйомки один раз на рік, а Ребекка — фотограф-портретист, яка фотографує Еріка; вони уникають медіа, але підтримують благодійність. Бана пишається дітьми, називаючи батьківство “найкращою роботою”, і не має інших партнерів чи скандалів.

У 2025 році Ерік Бана, якому виповнилося 57, активно розвиває кар’єру, фокусуючись на австралійських трилерах та голлівудських серіалах, балансуючи з родиною в Мельбурні та автогонками. Його головний проект — мінісеріал Netflix “Неосвоєний” (Untamed), де він грає агента Національного паркового сервісу Кайла Тернера, розслідуючи смерть у Йосемітському парку; прем’єра 17 липня набрала 79% на Rotten Tomatoes, очолила Top 10 Netflix, і серіал поновлено на другий сезон з Бана в головній ролі, зйомки заплановані на 2026 рік. У 2024 році вийшов сіквел “Сила природи: Сухий 2” (Force of Nature: The Dry 2) з Бана як детектива Аарона Фолка, розслідуючого вбивство в австралійській глушині, з прем’єрою на Toronto Film Festival і успіхом на Hulu (топ-10 стрімів у серпні 2025). Серед інших — драма “Жертва” (A Sacrifice, 2024) з Деброю Вінґер, прем’єра на Tribeca Festival, та озвучка в анімації “Мемуари равлика” (Memoir of a Snail, 2024) Адама Еліо. Бана готується до екшену “Берлін Ніхто” (Berlin Nobody, TBA) та драми “By Virtue Fall” (TBA), анонсованих у червні 2025; також повернеться до автогонок у Targa Australia. У липні 2025 на “Just for Variety” подкасті обговорив бажання легших ролей після “темних” проектів, а в жовтні — поновлення “Untamed”. Родина святкує 28-річчя шлюбу, дочка Софія розвиває модельну кар’єру, син Клаус — приватний; Бана волонтерить з Australian Childhood Foundation. Він коментує: “Після 30 років фокус на історіях про природу та сім’ю”, з доходом 50 млн доларів, уникаючи голлівуду на користь Австралії.