Ендрю Скотт

Ендрю Скотт народився 21 жовтня 1976 року в Дубліні, Ірландія, у католицькій родині середнього класу. Він є другим з трьох дітей: має старшу сестру Сару та молодшу сестру Ганну. З дитинства виявляв інтерес до акторства — у шість років знявся в телевізійній рекламі пластівців, а в підлітковому віці почав відвідувати драматичні курси та виступати в шкільних виставах. Після шести місяців навчання в Триніті-коледжі в Дубліні Скотт покинув університет, щоб приєднатися до трупи Abbey Theatre, де дебютував на професійній сцені. У 22 роки переїхав до Лондона, де продовжив кар’єру в театрі, а згодом перейшов до кіно та телебачення, швидко здобувши визнання своєю харизматичною грою.

Ендрю Скотт — видатний ірландський актор, відомий своєю версатильністю в театрі, кіно та на телебаченні, де він майстерно втілює складні, багатошарові персонажі від антагоністів до романтичних героїв. Його прорив стався в 2010 році з роллю геніального лиходія Джеймса Моріарті в серіалі BBC “Шерлок”, за яку він отримав BAFTA за найкращу чоловічу роль другого плану. Широку популярність приніс образ “гарячого священика” у другому сезоні комедійної драми “Флібег” (2019) Фіби Воллер-Брідж, що принесло йому Critics’ Choice Television Award. Серед ключових кінопроектів — драма “Гордість” (2014), де він зіграв активіста ЛГБТ-спільноти; блокбастери “Спектр” (2015) Джеймса Бонда та “1917” (2019) Сема Мендеса; романтична фантазія “Всі ми чужинці” (2023), де Скотт виконав головну роль і номінувався на “Золотий глобус”. У 2024 році блиснув у серіалі Netflix “Ріплей”, адаптації романів Патриції Гайсміт, де зіграв Томаса Ріплей. Нещодавно знявся в одноголовій п’єсі “Ваня на 42-й вулиці” (2024), що транслювалася в кінотеатрах, та продовжує балансувати між інді-проектами та голлівудськими хітами, демонструючи майстерність у драмі, комедії та трилері.

Ендрю Скотт — лауреат численних престижних нагород, серед яких дві премії Laurence Olivier Award: за найкращу чоловічу роль у “Сьогоденні сміху” (2019) та за видатне досягнення в афілійованому театрі за “Дівчина в машині з чоловіком” (2005). Він здобув BAFTA TV Award за найкращу чоловічу роль другого плану в “Шерлоку” (2012), Critics’ Choice Television Award за “Флібег” (2019) та два Srebrni medvjed (Срібні ведмеді) Берлінського кінофестивалю за ролі в “Синьому місяці” (2025) та іншому проекті. Серед номінацій — три на Primetime Emmy (за “Чорне дзеркало” (2019), “Ріплей” (2024) та “Флібег”), три на Golden Globe (за “Всі ми чужинці” (2023), “Ріплей” (2024) та “Флібег”), а також Peabody Award за “Ріплей”. Інші досягнення включають IFTA за “Мертві тіла” (2003) та “Шерлок” (2010), British Independent Film Award за “Гордість” (2014), номінації на Screen Actors Guild Award та Evening Standard Theatre Awards. Загалом понад 50 нагород і 80 номінацій, що підтверджують його статус провідного актора сучасності.

Батьки Ендрю Скотта — ірландці: мати Нора була вчителем мистецтва в середній школі, а батько Джим працював у державному агентстві з працевлаштування FÁS. Родина католицька, але сам актор описує себе як духовну, а не релігійну людину, і виріс у теплій, творчій атмосфері Дубліна, де підтримували його ранній інтерес до акторства. У Скотта двоє сестер: старша Сара та молодша Ганна, з якими він близький — вони разом пережили його переїзд до Лондона та успіх у кар’єрі, часто підтримуючи його морально. Щодо особистого життя, Скотт відкрито гей і вийшов з шафи в 2013 році, підкреслюючи, що сексуальна орієнтація — це просто факт, а не частина його ролей. Він мав тривалі стосунки з британським драматургом Стівеном Бересфордом (близько 15 років, до 2019), з яким познайомився на зйомках і який написав для нього ролі, але вони розійшлися; з тих пір актор тримає романтичне життя приватним і не має постійного партнера на публіку. Скотт неодружений, дітей не має, але в інтерв’ю висловлював інтерес до батьківства через усиновлення чи сурогатне материнство в майбутньому, наголошуючи на важливості сім’ї. Сестри та батьки залишаються його опорою, і він часто згадує їхню роль у формуванні його цінностей, таких як приватність та емпатія.

На листопад 2025 року Ендрю Скотт перебуває на піку кар’єри, балансуючи між великими голлівудськими проектами та інтимними арт-хаусними роботами, демонструючи свою універсальність як актор, продюсер і театральний перформер. Нещодавно він завершив зйомки в “Прокинутися, мертвий чоловіче: Загадка Ножів” (Wake Up Dead Man: A Knives Out Mystery, прем’єра в кінотеатрах 26 листопада 2025, Netflix 12 грудня), третій частині франшизи Ріана Джонсона, де грає ключову роль поряд із Деніелом Крейгом, Джошем О’Коннором, Гленн Клоуз та Мілой Куніс — це темний, напружений трилер, що обіцяє оскарівський хайп. Серед поточних робіт — головна роль у романтичній драмі “Синій місяць” (Blue Moon) Річарда Лінклейтера (вихід наприкінці 2025), де він знявся попри особисту трагедію — смерть матері в 2024, і за яку вже отримав Срібного ведмедя в Берліні. Скотт також приєднався до касту юридичного трилера “Місце в пеклі” (A Place in Hell) з Мішель Вільямс та Дейзі Едгар-Джонс, фокусуючись на етичних дилемах в юридичній фірмі (зйомки тривають, реліз 2026). Серед майбутніх проектів — воєнна драма “Тиск” (Pressure), де він грає Джеймса Стайрта, метеоролога під час Дня Д, поряд із Джуліанною Мур та Ріаном Гостлінгом (прем’єра 2026 від Studiocanal та Working Title). У серпні 2025 Скотт став членом Академії кіномистецтв і наук, що підкреслює його статус у індустрії. Він продовжує театральну діяльність: після успіху “Вані” (2024) планує нові постановки в West End, а також продюсує проекти з акцентом на ЛГБТ+ теми. Окрім кар’єри, Скотт займається благодійністю, підтримуючи кампанії проти раку та за права ЛГБТК+ в Ірландії, та ділиться порадами молодим акторам про баланс приватності та творчості в подкастах і інтерв’ю. Його майбутнє виглядає насиченим: від блокбастерів до інді-драм, з фокусом на історії, що роблять глядача “менш самотнім”.