Енді Дівайн

Енді Девайн народився 7 жовтня 1905 року у Флагстаффі, штат Аризона, у родині власників готелю. У дитинстві з ним стався нещасний випадок — він упав із залізним прутом у роті, що назавжди пошкодило його голосові зв’язки. Це травма подарувала йому унікальний хрипкий голос, який згодом став його головною акторською рисою. До початку кар’єри в кіно він був успішним гравцем в американський футбол, виступаючи за університетську команду.

Актор став легендою американського вестерну, найчастіше втілюючи образи добродушних, комічних помічників головних героїв. Його найбільш знаковою роллю став кучер Бак у класичному фільмі Джона Форда «Диліжанс», де він зіграв разом із Джоном Вейном. Завдяки своєму характерному голосу та доброзичливій зовнішності він був незамінним у радіошоу та дитячих телепередачах, зокрема у власному проекті «Andy’s Gang». Молодші глядачі знають його як голос ченця Тука в класичному мультфільмі студії Disney «Робін Гуд». За свою довгу кар’єру він знявся у понад 400 фільмах, ставши невід’ємною частиною золотої ери Голлівуду.

За багаторічний внесок у розвиток індустрії розваг Енді Девайн був удостоєний іменної зірки на Голлівудській алеї слави. Хоча він рідко отримував головні нагороди як провідний актор, він мав беззаперечну повагу серед колег і режисерів за свою надійність та професіоналізм. Його внесок у жанр вестерну був відзначений премією «Золоті чоботи» (Golden Boot Awards). Крім того, на його честь названо головну вулицю в місті Кінгмен, Аризона, де він виріс.

Енді був зразковим сім’янином і прожив у шлюбі з Дороті Гіссен з 1933 року до самої своєї смерті. У пари народилося двоє синів, Тімоті та Денніс, які згадували батька як людину з чудовим почуттям гумору, дуже схожу на своїх екранних персонажів. Його родина володіла нерухомістю в Каліфорнії, де актор проводив вільний час, займаючись риболовлею та активним відпочинком. Він підтримував тісні дружні стосунки з багатьма зірками вестернів, особливо з Джоном Вейном та Роєм Роджерсом.

Енді Девайн помер 18 лютого 1977 року в Оранжі, Каліфорнія, від лейкемії у віці 71 року. Його смерть стала великою втратою для шанувальників класичного кіно, які цінували його за щирість та теплоту, яку він приносив у кожну роль. На сьогодні його пам’ять вшановують у щорічних заходах «Дні Енді Девайна» в Аризоні. Фільми з його участю, особливо вестерни Джона Форда, залишаються обов’язковими для перегляду всім любителям історії кінематографа. Його неповторний голос досі впізнають мільйони людей у всьому світі завдяки анімаційним стрічкам.